|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35680 Смига
Смига постала на початку 60-х років XIXст., землевласник граф Олександр Берг у 80-х - 90-х роках оселив тут десять німецьких сімей деревообробників та заснував лісопильню. Потім проклали залізницю, розширили при наступному власникові Кенне деревообробку, а поселення робітників назвали Кеннебергом на честь засновників. Проте офіційно село залишалось Смигою, що зафіксовано 1906 року (тоді тут проживало 233 осіб) та на австро-угорських картах періоду Ісв. війни. І лише у польський період стало Кеннебергом, проте лише до 1928 року. Нині селище (міського типу) має майже 2700 мешканців.
Католики латинського обряду Смиги належали до парафії св. Станіслав єп. мч. у Кременці, проте лише на початку 30-х років спромоглись розпочати підготовку до спорудження своєї святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Наступна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
Зрозуміло, що у Смизі, яка на той час стала одним із найбільших осередків деревообробного промислу на Волині, каплиця мала постати теж дерев'яною. Її проект 1934 року виготовив відомий архітектор Ромуальд Ґюртлер, який у 1920–х - 1930-х роках активно працював на Волині, займаючись консерваційними та реставраційними роботами, а також проєктуванням громадських споруд і житлових масивів. Ймовірно, що до будівництва святині фінансово та матеріально долучились дирекція Смизького деревообробного заводу та місцеві і навколишні землевласники. І вже, принаймні, на початок 1936 року каплиця була готовою, бо саме тоді вперше подається у схематизмі Луцької дієцезії (як споруджена).
У 1938 році у Смизі заснували самостійну парафію (тому і каплицю інколи датують 1938 роком), яка охопила близько тисячі вірян (понад десяток сусідніх сіл та хуторів, що раніше належали до кременецької парафії). Першим її настоятелем був від серпня цього ж року висвячений ще 1935 року випускник Луцької семінарії о. Йосиф Баня, який служив спочатку вікарієм в Острозі та Володимирі, а від 1937 року - настоятелем у Холоневичах та Пулемці. Частина німців-католиків виїхала до Німеччини ще перед Ісв. війною, решту репатріювали до Третього Рейху у 1939-1940рр., тому і парафія стала переважно польською. У Смизі утворився один із найбільших опорних пунктів польської самооборони, який за угодою із німецькими окупантами виконував роль заслону, захищаючи залізничну інфраструктуру від диверсій УПА задля безперебійного вивезення волинського лісу. У 1943р. під час однієї із атак УПА на німецько-польський гарнізон смизьку святиню було знищено (знаходилась вона на території залізничної станції та лісопильного заводу, навколо яких польська самооборона облаштувала укріплення та окопи).
Головна сторінка