БЕРЕЖНИЦЯ. Колишній костел св. Архангела Рафаїла (1927 - 1931). Рівненська обл., Сарненський р-н

34164 Бережниця

Бережниця відома, принаймні, від початку XVII століття. Була містечком, наприкінці ХІХ століття тут проживало майже три тисячі мешканців, 1921 року - 2434, у тому числі 895 українців, 184 поляків та 1 чех, нині є селом із населенням близько шести сотень осіб. Входила до Дубровицького району, а від 2020 року є частинолю Сарненського.

Перший (дерев'яний) костел у містечку постав 1614 року коштом Януша Острозького. Від 1681 року у головному вівтарі цього та наступних храмів містився чудотворний образ Матері Божої. 1726 року цей костел замінив інший бароковий дерев'яний храм із мурованим пресбітерієм, споруджений завдяки Богуславу Скірмунту. Святиню після належного оснащення консекрував 1742 року єпископ-ординарій Луцький Франциск Кобельський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Джерело фотознімка: wolhynia.pl

Принаймні, від середени ХІХ століття парафія у Бережниці мала каплиці в селах Городець (муровану 1810 року), Кураш, Немовичі (муровану 1824 року), Сарни та цвинтарну у містечку (муровану 1800 року), а служив тут тоді куратором о. Йосиф Місінський. У 70-х роках парафією чисельністю близько дев'яти сотень вірних опікувався адміністратор о. Яким Потемський. У 90-х роках - на початку ХХ століття кількість парафіян зросла від 1100 осіб до майже 1700, адміністрував тоді парафію о. Ян Кареш. Його замінив о. Мечислав Моравець, який прослужив тут, принаймні, до І світової війни, коли чисельність парафіян зросла ще на тисячу, а Сарни стали філією парафії.

Джерело фотознімка: kresy.pl

У 1927 році шалений вітер зірвав дах із костелу. У наступні роки зусиллями настоятеля о. Владислава Манька та вірян цей храм було повністю перебудовано - він став мурованою святинею, яка вперше згадана у схематизмі Луцької дієцезії 1931 року. Від 1932 року місцеву парафію, що нараховувала від півтори тисячі до півтисячі вірних у містечку та сусідніх селах та мала лише каплиці у Кураші і на місцевому цвинтарі (частина сіл разом із каплицями увійшла до інших парафій), обслуговував настоятель о. Феліцій Соболевський. Останнім душпастирем був о. Владислав Білецький.

Джерело фотознімка: kresy.pl

Під час ІІ світової війни костел було пограбовано, а також спалено (ймовірно, вояками УПА). 1954 року рішенням обласної ради №101 від 05.07.1954р. храм повністю знищили (висадили в повітря), а будівельний матеріал використали для спорудження господарських та військових об'єктів. Зберігся лише фрагмент мурів, на якому було встанолено хрест.

Фотознімок: Włodimierz Dębski
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.