|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34100 Дубровиця,
вул. Воробинського, 1,
f.b.: 103513081545316
Перша писемна згадка про Дубровицю датується 1005 роком, згадується також у 1184 та 1223 роках. Була містом, пізніше - містечком. Після Люблінської унії 1569 року стала називатись Домбровицею. Від 1797 року була центром волості. У 1860р. у Домбровиці проживало 3743 жителів, 1887 року - 5509 жителів, 1911 року - 5650, 1931 року - близько 7000, нині - понад 9300 осіб. У 1940р. Домбровиця знову стала Дубровицею, а також райцентром, проте 2020 року увійшла до Сарненського району.
На початку XVIIст. у Домбровиці вже була дерев'яна каплиця. Місцевий власник Ян Кароль Дольський, останній із родини колишніх удільних князів, здійснив фундацію костельно-монастирського комплексу піярів актами від 12 жовтня 1681 року і 2 травня 1684 року на загальну суму 46 тисяч злотих, забезпечених домбровицькими маєтностями, а також 6 липня 1695 року (село Стрільськ). 21 червня 1684 року ченці розпочали служіння у містечку та згодом збудували дерев'яні костел св. Йоана Хрестителя і монастир.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 19 | |
| 1753 | - єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині; |
| 1900 | - у Римі висвячений на священника майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1902 | - висвячений на священника у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1972 | - в Одесі народився майбутній єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек відслужив першу після війни Месу у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Скоморохах на Львівщині; |
| Наступна дата: серпень, 20 | |
| 1738 | - єпископ Франциск Кобельський консекрував костел Пресвятої Трійці у Хмільнику на Вінничині; |
| 1804 | - призначений єпископом-помічником Луцько-Житомирським о. Ян Підгороденський; |
| 1933 | - освячено наріжний камінь каплиці у Матеушівці на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Рафал Керницький освятив повернений костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 2000 | - єпископ Антал Майнек в костелі св. Стефана, короля у Солотвині на Закарпатті освятив скульптурну групу святих з династії Арпадів; |
| 2021 | - єпископ Антал Майнек освятив неподалік костелу св. Стефана, короля в Косоні на Закарпатті пам'ятник святому Стефану, королю; |
Піярські будівлі Домбровиці спалили шведські війська 1709 року. У 1714р. фінансово-майнове забезпечення піярів суттєво збільшив черговий місцевий власник Михайло Вишневецький. Ця та інші пожертви дозволили ченцям 1721 року розпочати спорудження мурованого храму (і двоповерхового монастиря), яке завершили 1740 року, коли ректором колегіуму був о. Казимир Пнєвський. 13 лютого 1742 року новозбудований та оснащений костел консекрував єпископ Франциск Кобельський. Святиня мала дев'ять вівтарів, головний з яких містив образ св. Йоана Хрестителя.
У грудні 1776 року маєтності піярів у Домбровиці значно збільшив Лаврентій Прушинський. Із врахуванням інших пожертв станом на 1828 рік вони давали ченцям річний дохід в розмірі близько 40 тисяч злотих. Заснована не пізніше 1726 року домбровицька парафія у 1830 році мала каплиці цвинтарну муровану 1767 року та в Стрільську. На початку 30-х років XIXст. царська влада конфіскувала всю піярську власність, а також ліквідувала і сам монастир. Костел перейшов до дієцезіального духовенства.
Принаймні, із 50-х років ХІХст. каплиця у Стрільську вже не згадується, проте подається домашня каплиця 1772 року у Воробині, який нині є частиною Дубровиці. Чисельність парафіян збільшилась від півтисячі осіб до понад тисячі перед І світовою війною. У 20-х - 30-х роках ХХст. парафію обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Ян Жмієвський. Із середини 20-х років каплиця у Воробині вже не фігурує у складі парафії, а кількість вірян наприкінці 30-х років лише незначно перевищувала тисячу осіб, хоча парафія охоплювала майже сотню навколишніх населених пунктів.
Після ІІ світової війни радянська влада костел закрила та використовувала як складське приміщення. Його оснащення розграбували та знищили, зокрема, орган. У 1990-1991 роках колишню святиню відремонтували з наміром відкрити у ній будинок культури. Повернули храм римо-католикам 1992 року, а в листопаді цього ж року його освятив єпископ Маркіян Трофим'як. У 1999 році було проведено реставрацію храму за ініціативи Центру Польського Культурного Спадку за межами країни, проте святиня і далі потребувала ремонту. Черговий етап реставраційних робіт розпочався у другій половині 2010-х років і продовжується досі.
Дубровицю обслуговують оо.-паллотини (товариство Католицького Апостольства) з парафії Преображення Господнього у Сарнах.
Головна сторінка