|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35053 Деражне
вул. Р. Мартинюка, 13
Вперше Деражне згадується у документах Почаївського монастиря за червень-серпень 1274 року. На початку XVII століття поселення отримало магдебурзьке право. 1860 року нараховувало майже вісім сотень мешканців, половина з яких була євреями, а перед Ісв. війною - понад 2700. Сьогодні є селом, в якому проживає близько 2100 осіб. Належало до Костопільського району, а тепер - до Рівненського.
У 1614 році перший католик в роду Острозьких Януш, на якому закінчився цей славетний рід, збудував у своєму Деражному дерев'яний костел. Проте святиню було знищено 1649 року під час польсько-козацької війни. У 1754 році Кароль Немирич із спольщеного українського роду Немиричів гербу Клямри, отримавши 1749 року в заставу Деражне, спорудив тут черговий дерев'яний храм та дотував парафію.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
| Наступна дата: серпень, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
У 1804 році коштом місцевого власника Тадеуша Підгороденського у Деражному постав мурований костел, який 1809 року консекрував брат Тадеуша єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. Варто уваги також те, що цей архіпастир помер саме у Деражному (4 листопада 1832 року). Хоча парафія охоплювала кілька десятків навколишніх сіл, проте у другій половині цього століття налічувала менше тисячі вірних.
У міжвоєнний період парафію у Деражному обслуговував настоятель о. Петро Массальський, а входило до неї майже вісім десятків навколишніх населених пунктів загальною чисельністю понад 3300 вірян. Під час німецько-фашистської окупації 1942 року німці розстріляли чергового настоятеля парафії о. Михайла Домбровського.
За радянської влади костел у Деражному перебудували на будинок культури. І саме в якості останнього (та музичної школи) колишній римсько-католицьки храм використовується досі. Правда, кілька років тому його намагались приватизувати, проте Дережненська сілька рада 28 лютого 2020 року відмінила результат електронного аукціону з його продажу та припинила процес його приватизації.
Завдяки зусиллям місцевого уродженця о. Тадеуша Журавського у 2010-2011 роках в Деражному вдалось відновити старий католицький цвинтар, де було також встановлено хрест і меморіальну плиту. Це місце освятив єпископ Луцький Маркіян Трофим'як.
Головна сторінка