|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35010 Гута
Село заснувала наприкінці XVIIст. на випалених територіях Степанської Пущі родина збіднілої шляхти Савицьких, яка прибула з-під Житомира. 1906 року у Гуті Степанській проживало 648 мешканців, 1921 року - 549, 1939 - понад 900, нині село має менше семи сотень осіб. 18 липня 1943 року його спалили загони УПА. До 2020 року входило до Костопільського району.
Католики латинського обряду Гути Степанської належали до парафії св. Архангела Михаїла у Степані. І лише на початку 20-х років XXст., коли їх чисельність зросла майже до півтисячі, у селі розпочали підготовку до спорудження власної святині. Зокрема, отримали проект для своєї дерев'яної святині в закопанському стилі авторства відомого варшавського архітектора Здислава Мончинського.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
Вважається, що парафію у Гуті Степанській виокремили із степанської 1922 року (ще до початку будівництва храму), проте вперше схематизми Луцької дієцезії її подають лише на початок 1926 року (ймовірно, через відсутність душпастиря). Бо і спорудження храму розпочав 1924 року не місцевий священник, якого ще не було, а настоятель досить віддаленої парафії cв. Антонія Падуанського у Межиріччях-Корецьких (нині - Великі Межиріччя) о. Венцеслав Неймак. А продовжив будівництво святині (ймовірно, 1925 року) новопризначений настоятель о. Олександр Чабан. 1926 року спорудження храму, в основному, завершили. Після закінчення решти будівельних робіт та мінімального оснащення костел під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса освятили 7 жовтня 1927 року.
В 30-х роках XXст. о. Чабан заснував в Гуті Степанській грязелікувальний санаторій 'Солоне болото', до якого приїжджали на лікування з усієї Східної Європи. В ньому облаштував приватну каплицю св. Терези, в якій відпраляв богослужіння для приїжджих. При цьому занедбав свою душпастирську працю в парафії, що викликало незадоволення вірян. Тому 1937 року було призначено нового настоятеля - о. Петра Андрику, а власника санаторію о. Чабана, який нібито вже не підпорядкувався єпископу, схематизми показують як такого, що лише проживає в парафії.
Парафія в Гуті Степанській наприкінці 30-х років налічувала понад 3300 вірних у двох десятках населених пунктах. Костел мав досить скромне спорядження. Головний вівтар містив дубовий хрест, а під ним - образ Пресвятого Серця Господа Ісуса, два бічних мали ікони Матері Божої Святого Розарію і св. Терези, опікунки дієцезії. 1938 року збудували дерев'яну дзвіницю для придбаного тоді ж великого дзвону (малий дзвін висів на вежі святині). Схоже, що з приходом радянської влади в парафії вже не було душпастирів, проте невдовзі її перейняв о. Броніслав Джепецький. 18 липня 1943 року він разом із більшістю своїх вірян виїхав із села.
Наступного дня, 19 липня осередок самооборони в Гуті Степанській атакували підрозділи УПА, в результаті чого костел разом із селом було спалено. Того ж дня перед знищеним храмом православні священники провели подячну службу за розгром польського воєнізованого осередку. У 1997 році колишні парафіяни встановили металевий хрест із інформаційною таблицею в тому місці, де колись стояв храм.
Головна сторінка