35000 Костопіль,
вул. Грушевського
У 1783р. отримано дозвіл на заснування в селі Остальцях, відомих у документах з 1648 року, містечка Костпіль чи Костопіль. Наприкінці XVIIIст. тут проживало 248 мешканців, 1860 року - 304, а після того, як 1885 року Костопіль став центром волості, 1897 року - 1706, на початку 20-х років - 2990 осіб. 1923 року Костопіль став містом, 1925 року - повітовим центром. У 1939р. підтверджено статус міста, був райцентром, а від 2020 року входить до Рівненського району. Нині має понад 30 тисяч жителів.
Католики латинського обряду Костополя належали до парафії Заручин Пресвятої Діви Марії в Олександрії. Їх чисельність із розвитком містечка, яке 1923 року стало містом, суттєво збільшилась, тому цього ж року тут заснували парафію, а наступного, 1924 року коштом вірян та завдяки зусиллям адміністратора о. Людвика Варпеховського збудували дерев'яний костел Пресвятого Серця Господа Ісуса Євхаристійного на вулиці Варшавській (нині - Грушевського).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 04 | |
| 1902 | - о. Михайло Сервацький освятив новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Наступна дата: грудень, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Принаймні, вже 1925 року Костопіль став садибою новоствореного деканату, а парафія нараховувала 1636 вірних. 1926 року до неї увійшло село Підлужне із мурованою каплицею 1826 року, яке раніше належало до парафії Пресвятої Трійці у Деражному. 1927 року чисельність парафії зросла до 2300 осіб. Ймовірно, що саме тоді і визріла потреба у будівництві нового, більшого та мурованого храму, проект якого виготовили цього ж року, а споруджувати поруч із дерев'яним костелом почали лише на початку наступного десятиліття. Далі кількість вірян зростала майже з кожним роком: 1928р. - 2848, 1932р. - 3279, 1936р. - 3505, 1937р. - аж 5978. У 1937 року парафію покинуло Підлужне, перейшовши до новоствореної парафії у Яновій Долині (нині - Базальтове), проте з'явилась дерев'яна каплиця в колонії Пілсудчизна села Печалівка (нині - Мирне), споруджена 1936 року. Наприкінці 30-х років костопільська парафія, яку продовжував обслуговувати о. Варпеховський, охоплювала понад чотири десятки населених пунктів.
Дерев'яний храм в Костополі радянська влада знищила після 1945 року, недобудований мурований - 1972 року, у 1995-2008 роках у місті постав новий мурований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса.
Костели і каплиці України