 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
34700 Корець,
Костельна, 6A,
+380 (3651) 228-91,
www: parafiakorzec.pl.tl,
f.b.: 458596508258715
Перша літописна згадка про поселення під назвою Корчеськ датується 1150 роком, згадується у документах також у 1380, 1386 і 1399 роках. Місто наприкінці XVIIIст. отримало статус волосного центру. На початку 80-х років ХХст. тут проживало 12 тисяч мешканців, наприкінці 30-х років - понад 6600, нині - понад 7200 осіб. Корець був райцентром у 1940-1962 та 1966-2020 роках, а тепер входить до Рівненського району.
6 травня 1633 року місцевий власник Кароль Корецький фундував у своєму заповіті дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії із мурованою каплицею, в якій мали поховати його разом із дружиною. Додатково пожертвував значні кошти для забезпечення служіння душпастирів, які повинні були молитись за фундаторів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 17 | |
| 1724 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек; |
| 1730 | - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1757 | - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1775 | - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині; |
| 1907 | - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1919 | - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського; |
| 1987 | - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький; |
| 1994 | - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено; |
| 1995 | - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал; |
| 2005 | - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу; |
| 2020 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2022 | - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
Цей храм у Корці знищували нападники, проте його відновлювали (з дерева) і завжди поруч із мурованою каплицею. 5 липня 1706 року з ініціативи настоятеля о. Станіслава Кропорніцького постав фундаційний акт мурованої святині, який підписали о. Кропорніцький та представники місцевої шляхти, зобов'язавшись надати для цього достатні кошти. 17 червня 1746 року новозбудований костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький. Тоді також було засновано тут парафію.
У 1774 році завдяки зусиллям о. Яна Кучковського костел у Корці було не тільки грунтовно відновлено, але й розширено, зокрема, добудовано наву, пресбітерій і вежу. 1795 року з ініціативи настоятеля о. Ієроніма Стройновського коштом власників Корецьких, місцевих священників та парафіян розпочали оздоблення святині, яке завершили за служіння настоятеля о. Миколая Подлеського. 11 серпня 1809 року єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія, структура якого була порушена при ремонті (містив також образ Успіння Пресвятої Діви Марії). А взагалі храм мав п'ять вівтарів.
У 1830 році парафія у Корці мала каплиці на місцевому цвинтарі, муровану 1534 року, а також у селах Городниця, Кам'янка (мурована 1698 року) і Користь. Після закриття францисканського костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії до парафіяльного пересли чудотворну ікону св. Антонія із Сином Божим (Gratiosa Imago S. Antonii). У 40-х - 50-х роках за настоятельства о. Антонія Бенчковського додалась ще каплиця в Усті. У 70-х роках парафією, що налічувала понад 3200 вірян та вже не мала каплиць в Користі та Усті, опікувався настоятель о. Каетан Кендзерський. У 80-х роках ХІХст. - на початку ХХст. від 4 до 6 тисяч вірних обслуговував настоятель о. Телесфор Лещинський, якого 1903 року замінив о. Ігнатій Дубовський, майбутній єпископ.
На початку другого десятиліття із корецької парафії, що нараховувала вже понад 8 тисяч вірян, виокремилась її філія Городниця в самостійну парафію, забравши зі собою понад 3 тисячі вірних. Починаючи із 1914 року завдяки зусиллям адміністратора о. Антонія Даргевича за проектом відомого польського архітектора Йосифа Дзеконського, затвердженим 1913 року Консерваційною комісією, храм у Корці протягом року-двох реконструювали і розбудували, зокрема, розширили головний неф, добудували восьмигранну каплицю тощо. Від 1921 року парафію обслуговував настоятель. о. Феліціан Соболевський. 1934 року, коли настоятелем став о. Рафаель Годзінський, парафія мала лише близько 1700 вірних, хоча охоплювала окрім міста ще понад два десятки населених пунктів (правда, наприкінці міжвоєнного періоду чисельність парафія збільшилась до 2300 осіб).
У 1945 році о. Годзінський разом із останньою групою поляків та частиною костельного майна, у тому числі чудотворною іконою св. Антонія, виїхав до Польщі. Проте храм у Корці радянська влада зачинила лише на початку 60-х років, облаштувавши у ньому склад хімікатів (бічна каплиця використовувалась як туалет для працівників). 1990 року його повернули римо-католикам у жахливому стані. 19 грудня 1994 року костел після капітального ремонту освятили архієпископ Мар'ян Яворський і єпископ Маркіян Трофим’як під титулом св. Антонія. Головний вівтар святині містить копію чудотворного образу св. Антонія.
Парафію у Корці обслуговують дієцезіальні священники.
