|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34725 Великі Межирічі
Наприкінці XV - початку XVI століть князі Корецькі збудували тут укріплений замок, проте перша згадка у документах про Великі Межирічі (Межирічі Корецькі) датується 1544 роком. Були містечком, яке у 80-х роках ХІХ століття населяло понад 1300 мешканців (переважна більшість - євреї), а нині є селом, де проживає майже 2200 осіб. Входили до Корецького району, а від 2020 року є частиною Рівненського.
Перший (дерев'яний) костел у Межирічах Корецьких збудували коштом князя Костянтина Острозького у XVI столітті. Проте він згорів 1694 року (правда, це міг бути вже другий дерев'яний храм, бо, за непідтверженими даними, перший було знищено ще 1601 року).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
| Наступна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
У 1702–1723 роках коштом тодішнього власника Межиріч Корецьких Юрія Любомирського за проектом архітектора із Замостя Войтеха Ленартовича на місці попереднього костелу постав бароковий мурований храм. Родина Любомирських також 1702 року фундувала значні кошти та маєтності оо.-піярам, які служили тут ще з минулого століття, та поряд із цим костелом спорудили свій навчальний заклад - колегію. 17 травня 1725 року належно оснащений храм консекрував під титулом cв. Антонія Падуанського єпископ Луцький Стефан Рупневський.
Велика пожежа 1809 року у Межирічах Корецьких знищила обидві костельні вежі (одну - із дзвонами, іншу - з годинником), а також піярську колегію. Черговий власник містечка Ян Стецький за участю вірян відновив храм та оздобив його фресками (розпис здійснив художник Вендриховський із Корця). 1853 року царський уряд ліквідував осередок піярів разом із колегією, костел став лише парафіяльним. Декретом від 28 вересня 1857 року єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський затвердив надані святині Папою Пієм ХІ храмові свята св. Антонія, св. Йосифа Каласанти та Імені Марії.
Принаймні, у 70-х роках парафію чисельністю близько 1300 вірних обслуговував настоятель о. Олександр Доленговський, а в останні два десятиліття перед І світовою війною - о. Петро Міклашевський. Тоді кількість вірян перевищила півтори тисячі, а цвинтарні каплиці мали села Дуліби, Симонів(ка) і Чудниця., а також Межирічі Корицькі. Під час війни сам храм у Межирічах Корецьких та навколишні будівлі зазнали значних пошкоджень. 1927 року завдяки зусиллям місцевого настоятеля (від 1926 року) о. Яна Пайонка костел було реставровано за вказівками варшавського архітектора Стефана Шиллера.
Станом на 1930 рік храм у Межирічах Корецьких мав дерев'яні головний вівтар із Розп’яттям Ісуса Христа та десять бічних вівтарів (Серця Ісуса, Матері Божої Ласкавої, св. Йосифа Каласанти, св. Теклі, Матері Божої Ченстоховської, св. Яна Непомуцького, св. Антонія Падуанського, Заручин Пречистої Діви Марії, св. Еразма і св. Валентина). Поряд із костелом знаходились мурована дзвіниця на три дзвони, дерев'яні будинки парафіяльний та органіста, відновлений 1927 року мурований будинок парафіяльної бібліотеки (частина колишнього піярського монастиря), огороджений муром цвинтар із відновленою того ж 1929 року коштом Владислава Ясенського каплицею із вівтарем Матері Божої Неустанної Допормоги. Наприкінці 30-х років о. Пайонк продовжував опікуватись парафією, яка тоді нараховувала понад 2100 вірних у чотирьох десятках сусідніх сіл.
Нині величний костел у Великих Межирічах стоїть пусткою та потребує реставрації. У листопаді 2014 року поблизу храму перепоховали знайдені всередині на нижньому поверсі людські останки.
Головна сторінка