 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
35800 Острог
Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.
У 1624 і 1625 роках власниця Острога Анна Алоїза Острозька (у шлюбі Ходкевич) пожертвувала єзуїтам значне майно (майже два десятки сіл), а також земельну ділянку в місті і будівельні матеріали під будівництво костелу та колегіуму. 5 травня 1626 року було освячено наріжний камінь храму св. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксав'єра.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Наступна дата: грудень, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
У 1625-1626 роках в Острозі постало тимчасове приміщення єзуїтського колегіуму (перший поверх був мурований, другий - дерев'яний), а під споруджуваним італійським архітектором С. Брауном костелом на вимогу фундаторки у другій половині 20-х років збудували поховальну крипту, яку ще називали нижнім костелом св. Станіслава. Можливо, саме через це у стінах святині з'явились небезпечні тріщини. У 1630 році за сприяння (знову ж таки) фундаторки в Острог приїхав інший італійський архітектор - Д. Бріано, який мав виправити недоліки початкового проекту храму, проте жоден із його п'яти проетів не було схвалено. Завершили будівництво костелу, колегіуму та інших споруд єзуїтів у 1634—1647 роках під керівництвом архітектора Б. Моллі з Риму.
Під час козацько-польської війни наприкінці 40-х років XVII століття костел (та колегіум) в Острозі зазнали істотних нищень. І лише після повернення єзуїтів до Острога у 1659 році розпочалась їх відбудова, яка завершилась 1736 року (храм відбудували у 1717-1722 роках). У 1773 році було заборонено діяльність ордену єзуїтів, їх острозькі будівлі віддали василіанам. У 1809 і 1821 роках колишній єзуїський комплекс пошкодили пожежі, і його вже не відновлювали, він руйнувався. А 1875 року розібрали на будівельні матеріали, з яких, зокрема, наступного року було споруджено Острозьку чоловічу гімназію.
Нині Острог має парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії, капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії біля нього та колишній капуцинський храм Пресвятої Трійці.
