ОСТРОГ. Колишній костел св. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксав'єра (1626 - 1647). Рівненська обл., Рівненський р-н

35800 Острог

Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.

У 1624 і 1625 роках власниця Острога Анна Алоїза Острозька (у шлюбі Ходкевич) пожертвувала єзуїтам значне майно (майже два десятки сіл), а також земельну ділянку в місті і будівельні матеріали під будівництво костелу та колегіуму. 5 травня 1626 року було освячено наріжний камінь храму св. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксав'єра.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 24
1903 - у Санкт-Петербурзі помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський та Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський архієпископ-митрополит Могильовський Болеслав Клопотовський, похований на Виборзькому кладовищі;
1926 - інгрес до Луцької катедри ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
1957 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський висвячений на священника у Кракові єпископом Станіславом Роспондом;
Наступна дата: лютий, 25
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив нові стації Хресної дороги в каплиці Львівської семінарії у Брюховичах;
2020 - відбулась інавгурація в Одеській катедрі в якості ординарія єпископа-коад’ютора Одесько-Сімферопольського Станіслава Широкорадюка;
Фотознімок: Наполеон Орда

У 1625-1626 роках в Острозі постало тимчасове приміщення єзуїтського колегіуму (перший поверх був мурований, другий - дерев'яний), а під споруджуваним італійським архітектором С. Брауном костелом на вимогу фундаторки у другій половині 20-х років збудували поховальну крипту, яку ще називали нижнім костелом св. Станіслава. Можливо, саме через це у стінах святині з'явились небезпечні тріщини. У 1630 році за сприяння (знову ж таки) фундаторки в Острог приїхав інший італійський архітектор - Д. Бріано, який мав виправити недоліки початкового проекту храму, проте жоден із його п'яти проетів не було схвалено. Завершили будівництво костелу, колегіуму та інших споруд єзуїтів у 1634—1647 роках під керівництвом архітектора Б. Моллі з Риму.

Фотознімок: Mikołaj Koczorowski

Під час козацько-польської війни наприкінці 40-х років XVII століття костел (та колегіум) в Острозі зазнали істотних нищень. І лише після повернення єзуїтів до Острога у 1659 році розпочалась їх відбудова, яка завершилась 1736 року (храм відбудували у 1717-1722 роках). У 1773 році було заборонено діяльність ордену єзуїтів, їх острозькі будівлі віддали василіанам. У 1809 і 1821 роках колишній єзуїський комплекс пошкодили пожежі, і його вже не відновлювали, він руйнувався. А 1875 року розібрали на будівельні матеріали, з яких, зокрема, наступного року було споруджено Острозьку чоловічу гімназію.

Фотознімок: Ірина Ковалець

Нині Острог має парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії, капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії біля нього та колишній капуцинський храм Пресвятої Трійці.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.