|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35800 Острог,
вул. князів Острозьких, 4A,
+380 (3654) 226-42, 230-38,
www: wolaniecom.parafia.info.pl
Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.
Первісний костел в Острозі, споруджений для домініканців у 1440-1442 роках коштом місцевого власника князя Федора Острозького, який до кінця життя залишився православним, спалили татари 1443 року (за іншою інформацією, на католицький храм тоді перебудували православну церкву). Татарські напади продовжувались і далі, тому у 1452 році домініканці покинули Острог, і храм у другій половині XV та першій половині XVI століть не відновлювався, залишаючись руїною.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1582 році черговий власник Острога князь Василь Костянтин Острозький відбудував святиню вже у статусі парафіяльної, першим її настоятелем став о. Войтех Бєжановський з Кракова, який прослужив тут до 1616 року. Від 1619 року парафією опікувався її наступний настоятель о. Войтех Вітковський, якому вдалось достатньо спорядити костел та підготувати його до освячення (зокрема, 1621 року він придбав новий головний вівтар). 26 жовтня 1624 року єпископ Луцький Станіслав Лубенський консекрував храм (цього ж дня власниця Острога Анна Алоїза Острозька поновила фундацію парафії).
У 1702 році коштом настоятеля (і єпископа Баківського) о. Станіслава Бєганського було відновлено парафіяльний будинок і дах костелу в Острозі, а також споруджено нову дзвіницю, а наступного року - добудовано передсіння та бабинець. 10 липня 1707 року храм обікрало московітське військо, яке квартирувало у місті. У 1726-1730рр., коли настоятелем був о. Самуель Ожга (єпископ Київський), постали черговий новий головний вівтар та вівтарі св. Антонія і Пресвятої Діви Марії, а в наступні чотири роки, за настоятельства о. Йосифа Ольшанського (єпископа-помічника Холмського та адміністратор Луцької дієцезії) - вівтар Пресвятої Діви Марії Святого Розарію та ще два.
У 1749 році завдяки настоятею о. Станіславу Томашеському та коштам князя Станіслава Яблоновського розпочали будівництво каплиці св. Яна Непомуцького (напроти каплиці Пресвятої Діви Марії Святого Розарію), яке завершив о. Йосиф Голуховський 1753 року коштом іншого Яблуновського - князя Яна Каетана. 1774 року було встановлено вівтар св. Теклі. У 1779 і 1782 роках святиня отримала новий дах. 1794 року завершили облаштування вівтаря св. Яна Непомуцького. У 1805 році внаслідок аварійної ситуації із склепінням святині припинено богослужіння, проте завдяки зусиллям настоятеля о. Варфоломія Маркєвича у наступні роки костел відремонтували.
У 80-х роках XIX століття храм в Острозі за настоятеля о. Владислава Кшемінського перебудували в неоготичному стилі, святиня отримала три вежі. Проте після пожежі у червні 1888 року, яка знищила дах костелу, але не пошкодила стіни і склепіння, богослужіння довелось перенести до старої цвинтарної каплиці. І лише 2 лютого 1896 року царський уряд дав дозвін на відновлення храму. Відбудовою опікувався настоятель о. Вацлав Машевський, а здійснювалась вона за неокласичним проектом архітектора Віктора Пьотровського коштом парафіян, а також завдяки пожертвам князя Романа Сангушка і князівни Людгарди Яблоновської. 1897 року костел консекрував єпископ-помічник Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський.
Принаймні, від 1920 року парафію в Острозі, чисельністю від понад шести тисяч вірян до понад трьох тисяч, обслуговував настоятель о. Йосиф Пташинський, якого 1938 року на цій посаді замінив о. Петро Міляновський. Наприкінці 30-х років вона охоплювала понад три десяткам сусідніх населених пунктів та мала каплиці у Новомалині цвинтарну муровану 1906 року в Острозі, а раніше були також у Гільчі, Залужжі, Милятині, Мізочі і Плужному. Від 1919 року парафію, чисельністю від понад шести тисяч вірян до понад трьох тисяч, обслуговував настоятель о. Йосиф Пташинський, якого 1938 року на цій посаді замінив о. Петро Міляновський.
З 1946 року по 1989 рік (за винятком 1948-1958рр.) костел в Острозі був зачинений (зерносховище, а потім - спортшкола). На початку 60-х років зруйнували капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та дзвіницю. 27 вересня 1989 року відбулась реєстрація римсько-католицької спільноти в Острозі, а першу Святу Месу у поверненому храмі відправив 12 листопада 1989 року о. Антоній Андрущишин. У 1992-2019 роках настоятелем парафії служив о. Вітольд-Йосиф Ковалів, завдяки зусиллям якого було відновлено понищений радянською владою костел та його оснащення.
Острог обслуговують дієцезіальні священники. Місто мало також інші костели - капуцинський Пресвятої Трійці та єзуїтський св. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксав'єра.
Головна сторінка