34250 Будки-Сновидовицькі
Будки-Сновидовицькі вважаються заснованим 1542 року. Після І світової війни у цьому прикордонному селі проживали переважно поляки, яких після ІІ світової війни переселили на західні землі Польщі. Нині його населенння складає менше трьох сотень мешканців. Село входило до Рокитнянського району, а від 2020 року є частиною Сарненського.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному, про що свідчать усі схематизми Луцької дієцезії, починаючи від 1931 року, коли вони стали подавати населені пункти парафій. А своя святиня у селі постала на початку 30-х років.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 16 | |
| 1739 | - призначено ординарієм Кам'янець-Подільським майбутнього митрополита Львівського єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1884 | - єпископ Кирило Любовицький освятив костел св. Анни у Малині на Житомирщині; |
| 1902 | - висвячено на єпископа в Санкт-Петербурзі о. Едварда Роппа, призначеного єпископом-ординарієм Тираспольської дієцезії; |
| 2007 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Матері Божої Остробрамської у придбаному будинку у Шахтарську на Донеччині; |
| Наступна дата: листопад, 17 | |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Підгайчиках (Юстинових) на Тернопільщині; |
| 2001 | - єпископ Станіслав Падевський в костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині коронував жовківську копію образу Матері Божої Святого Розарію коронами, які Святіший Отець Йоан Павло ІІ освятив у Львові 26 червня 2001 року; |
| 2007 | - єпископ Станіслав Падевський освятив орган в костелі св. Йосифа Ремісника у Донецьку; |
Дерев'яну каплицю у Будках-Сновидовецьких було збудовано у 1932 році завдяки зусиллям рокитнянського настоятеля о. Брунона Виробіша та коштам як місцевих вірян, так і прикордонників, а після облаштування освячено 1933 року під титулом св. Анни. Говний вівтар, присвячений покровительці храму, виготовили столярі Будок-Сновидовицьких. Перед святинею була дерев'яна дзвіниця із одним дзвоном.
В радянські часи зачинена каплиця використовувалась як складське приміщення. Ще навіть на початку 2000-х років у ньому зберігали сіно, проте пізніше (ймовірно, у другому десятилітті) колишній римсько-католицький храм віддали православним, які після незначної перебудови використовують його як церкву (ймовірно, св. Дмитра Солунського).
Костели і каплиці України