34250 Будки-Сновидовицькі
Будки-Сновидовицькі вважаються заснованим 1542 року. Після І світової війни у цьому прикордонному селі проживали переважно поляки, яких після ІІ світової війни переселили на західні землі Польщі. Нині його населенння складає менше трьох сотень мешканців. Село входило до Рокитнівського району, а від 2020 року є частиною Сарненського.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному, про що свідчать усі схематизми Луцької дієцезії, починаючи від 1931 року, коли вони стали подавати населені пункти парафій. А своя святиня у селі постала на початку 30-х років.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 19 | |
| 1753 | - єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині; |
| 1900 | - у Римі висвячений на священника майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1902 | - висвячений на священника у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1972 | - в Одесі народився майбутній єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек відслужив першу після війни Месу у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Скоморохах на Львівщині; |
| Наступна дата: серпень, 20 | |
| 1738 | - єпископ Франциск Кобельський консекрував костел Пресвятої Трійці у Хмільнику на Вінничині; |
| 1804 | - призначений єпископом-помічником Луцько-Житомирським о. Ян Підгороденський; |
| 1933 | - освячено наріжний камінь каплиці у Матеушівці на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Рафал Керницький освятив повернений костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 2000 | - єпископ Антал Майнек в костелі св. Стефана, короля у Солотвині на Закарпатті освятив скульптурну групу святих з династії Арпадів; |
| 2021 | - єпископ Антал Майнек освятив неподалік костелу св. Стефана, короля в Косоні на Закарпатті пам'ятник святому Стефану, королю; |
Дерев'яну каплицю у Будках-Сновидовецьких було збудовано у 1932 році завдяки зусиллям рокитнянського настоятеля о. Брунона Виробіша та коштам як місцевих вірян, так і прикордонників, а після облаштування освячено 1933 року під титулом св. Анни. Говний вівтар, присвячений покровительці храму, виготовили столярі Будок-Сновидовицьких. Перед святинею була дерев'яна дзвіниця із одним дзвоном.
В радянські часи зачинена каплиця використовувалась як складське приміщення. Ще навіть на початку 2000-х років у ньому зберігали сіно, проте пізніше (ймовірно, у другому десятилітті) колишній римсько-католицький храм віддали православним, які після незначної перебудови використовують його як церкву (ймовірно, св. Дмитра Солунського).
Костели і каплиці України