|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34200 Рокитне,
вул. Соборна, 11
Рокитне вважається заснованим 1888 роком як Охотникове. У 1922 році поселення перейменували на Рокитне, а 1927 року йому надали міські права. За радянської влади стало селищем міського типу та райцентром, а від 2020 року входить до Сарненського району. Проживає у Рокитному близько 6700 мешканців.
Католики латинського обряду Рокитного належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Олевську, а від 1921 року - до новоутвореної парафії св. Станіслава у Томашгороді. Спочатку богослужіння відбувались у місцевій склодувні, проте у 1925-1926 роках завдяки зусиллям томашгородського адміністратора о. Станіслава Фіялковського та коштам місцевих вірян у Рокитному збудували дерев'яні каплицю (та парафіяльний будинок). Її з дозволу єпископа Адольфа Шельонжека 8 грудня 1926 року освятив о. Фіялковський, який від 1924 року вже проживав у Рокитному.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 13 | |
| 1932 | - освячено костел cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований костел Матері Божої Фатімської у
Майдані-Вербецькому на Хмельниччині; - єпископ Мар’ян Бучек освятив ікону святого Йосифа в каплиці св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2015 | - призначено Апостольським нунцієм в Україну архієпископа Клаудіо Ґуджеротті; |
| Наступна дата: листопад, 14 | |
| 1824 | - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським; |
| 1899 | - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі; |
| 2016 | - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи; |
У 1927 році у Рокитному заснували парафію, що нараховувала півтори тисячі вірян під опікою настоятеля о. Фіялковського. Його 1932 року замінив настоятель о. Бруно Виробіч, а парафія охоплювала майже три десятки населених пунктів, мала близько 2400 вірних, в 1932-1933 роках отримала каплиці у Будках-Сновидовицьких, Окопах, які нині є частиною села Нетреба, та Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Рокитному (ймовірно, йдеться про грот-капличку біля храму).
Завдяки зусиллям нового настоятеля о. Виробіча та фінансовій пітримці прикордонників у 1931-1938 роках відбулась поступова перебудова дерев'яної каплиці на мурований костел. Зокрема, добудували бічні нави, перебудували передсінок та пресбітерій, встановили нові вівтарі - головний із різьбою Ісуса Розіпятого та бічні Матері Божої Остробрамської, св. Терези від Немовляти Ісуса, св. Антонія, св. Йосифа та св. Франциска Асизького. Перебудований таким чином храм освятив декан сарненський о. Ян Левінський (ймовірно, після 1938 року, бо до 1938 року деканом ще був о. Ян Сьвідерський). Цього ж, 1938 року схематизм ще подає не мурований, а дерев'яний храм, а парафія тоді налічувала п'ять з половиною тисяч вірян. У 1934 році додалась дерев'яна каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії у Стариках (зруйнована після ІІсв. війни).
Цікаво, що фотознімок 5 червня 1934 року містить розширену рокитнівську дерев'яну каплицю, але без жодного натяку на муровану перебудову, а 3 жовтня цього ж року вже було перебудовано, принаймні, її фасад (схоже, що спочатку каплицю добудовували як дерев'яну). Після ІІ світової війни більшість парафіян-поляків переселили на західні землі Польщі, а костел радянська влада 30 травня 1945 року зачинила. Пізніше (ймовірно, у 50-х роках) частково зруйнований римсько-католицький храм, від якого залишилась лише одна стіна, перебудували на будинок культури. У 90-х роках місцеві віряни добивались його повернення, проте безрезультатно. Нині вони послуговуються каплицею св. Терези від Немовляти Ісуса.
Головна сторінка