|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35326 Гориньград Перший
Село Крупа вперше згадується у документах 1545 року, а також у 1577, 1583 і 1593 роках. У XVIIст. отримало статус містечка, який було відновлено 1777 року на магдебурзькому праві зі зміною назви на Гориньград. У 1827 році тут проживало 1055 жителів, в середині XІXст. - 1598, наприкінці - 1860, 1911 року - 2564, 1921 року - 2042, нині село має менше півтисячі осіб.
Перший дерев'яний костел у Крупі, присвячений Преображенню Господньому, збудували та оснастили місцеві власники князь Альбрехт Станіслав Радзівілл, великий канцлер литовський, та його дружина Кристина (з Любомирських) згідно із фундаційним актом 10 грудня 1643 року, зареєстрованим 30 грудня 1643 року в Коронному реєстрі, та угодою про передачу коштів, детально описаною у Вільнюсі 10 грудня 1644 року. Парафія отримала від них значні земельні наділи разом із кріпаками, а також понад 10 тисяч злотих.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Наступна дата: липень, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
У 1731 році черговий дерев'яний храм у Крупі згорів разом із метричними книгами. 1754 (за схематизмом, 1759) року збудували коштом місцевого власника Михайла Четвертинського четверту дерев'яну святиню із сосни, без фундаменту, з ризницею. Пізніше було додано муровану каплицю-усипальницю для померлих місцевих власників, покриту ґонтом. Головний вівтар містив образ Преображення Господнього на полотні, два бічних вівтарі теж мали ікони на полотні. На костельному подвір'ї стояла восьмистовпна дерев'яна дзвіниця із трьома маленькими дзвонами. Богослужіння у цьому костелі через поганий технічний стан припинили у 1816 році, а завершили його демонтаж 12 вересня 1817 року.
І вже через кілька днів, 16 вересня 1817 року на місці останнього дерев'яного храму в Гориньграді розпочали завдяки Четвертинським спорудження нового мурованого костелу, а наступного дня настоятель о. Томаш Шимкович освятив його наріжний камінь. Будівництво святині з двома каплицями, ризницею та скарбницею закінчили, в основному, 1821 року. У 1822-1823рр. відбулось її оснащення, а наступного року навколо неї звели цегляну огорожу. Інтер'єр храму оздобили поліхромією та ліпниною, його три вівтарі теж прикрасили ліпниною та картинами в рамах. У головному знаходився образ Діви Марії, перекритий образом Преображення Господнього, перенесеним із старого костелу. Була також мурована дзвіниця з двома дзвонами.
У 1830 році гориньградська парафія мала єдину каплицю у Горбакові, не рахуючи цвинтарної, збудованої 1812 року Четвертинськими, до якої ще 12 вересня 1817 року єпископ Каспер Цецішовський дозволив перенести богослужіння під час спорудження мурованого храму. В середині XIX століття парафією, що окрім містечка охоплювала ще понад десяток сусідніх сіл, опікувались почергово оо. Михайло Боратинський та Ян Хепке. Після Січневого повстання початку 60-х років царська влада у першій половині 70-х років костел зачинила та ліквідувала парафію. Гориньградські парафіяни, в розпорядженні яких залишилась лише цвинтарна каплиця, яка з часом отримала титул зачиненого храму, перейшли до парафії Пресвятої Трійці у Тучині. Пустуючий костел існував ще 1889 року, проте пізніше був розібраний (ймовірно, після пожежі).
У 1922 році парафію в Гориньграді було відновлено, її осередком стала відреставрована (і, можливо, добудована) цвинтарна каплиця Преображення Господнього, а адміністратором - о. Богдан Ягодзинський, який розпочав підготовку до спорудження костелу. Проте збудувати його так і не вдалось. Парафіяльна каплиця проіснувала десь до середини 70-х років XX століття.
Головна сторінка