|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35311 Клевань,
вул. Міцкевича, 5
Поселення існувало вже у ХІІст. під назвою Коливань, проте перша письмова згадка про Клевань датується 1458 роком, згадується також у 1475 і 1495 роках. У 1654р. отримала магдебурзьке право. 1870 року у містечку проживало 1043 мешканців, 1906 року - 3441, нині - близько семи з половиною тисяч осіб. З 1940 року Клевань є селищем (міського типу), після війни до другої половини 60-тих років була райцентром.
Джерела, у тому числі схематизми Луцько-Житомирської і Луцької дієцезій, датують спорудження першого (дерев'яного) костелу у Клевані 1590 роком. Якщо це так, то місцевий власник Юрій Чарторийський, який першим з цього руського (давньоукраїнського) княжого роду перейшов в католицизм, збудував храм ще до здійсненої ним 9 жовтня 1598 року фундації, зокрема, подарувавши новоствореній парафії сусіднє село Новостав.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 17 | |
| 1693 | - охрещений в Польщі майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський та митрополит-архієпископ Львівський Миколай Дембовський (дата народження не відома); |
| 1826 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині консекрував єпископ Францішек Мацкевич; |
| 1848 | - о. Каспер Боровський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським, висвячений на єпископа, ймовірно, у Санкт-Петербурзі єпископами Антонієм Фіалковським, Йосифом Голдманом та Ігнатієм Головінським; |
| 1900 | - призначено Львівським архієпископом та митрополитом о. Йосифа Більчевського, майбутнього святого; - єпископ Йосиф Пельчар, майбутній святий, призначений Перемишльським ординарієм; |
| Наступна дата: грудень, 18 | |
| 1729 | - рукоположений в священники майбутній Кам'янець-Подільський єпископ-ординарій Миколай Дембовський, Львівський архієпископ-номінант; |
| 1797 | - єпископ-помічник Львівський Каетан Кіцький призначений архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1857 | - о. Йосиф Габрилевич освятив новозбудований костел св. Станіслава єп. мч. у Золотниках на Тернопільщині; |
Цей костел у Клевані отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії, св. Станіслава, єп. мч., св. Юрія і св. Анни. Окрім нього у ті часи чи навіть раніше вже існувала каплиця у місцевому замку, будівництво якого завершилось ще 1561 року. Чергове збільшення фінансово-матеріального забезпечення парафії відбулось 20 червня 1630 року завдяки сину Юрія Чарториського, Миколаю, хоча деякі джерела пов'язують його або із самим Юрієм, який помер 1626 року, або із Михайлом, сином Миколая та внуком Юрія, який народився 1621 року. Отримані додаткові пожертви дозволили розпочати спорудження мурованого храму. І вже 1637 року новозбудований костел консекрував єпископ-помічник Луцький Станіслав Лоза (схематизми, починаючи із 1932 року, внаслідок технічної помилки вказують 1673 рік).
У 1642 році костел у Клевані отримав реліквії св. Боніфатія та образ Матері Божої з Дитятком, привезені із Рима сином Миколая Казимиром-Флоріаном, майбутнім архієпископом Гнєзненським та примасом Польщі (цю ікону приписують відомому майстру Болонської школи Карлу Дольчі). За урядування єпископа Андрія Гембіцького (1638-1654 роки) призначена ним комісія визнала цей образ чудотворним (протокол підписав апостольський нотаріус Баптиста де Рубіес). Ще одну (давнішу) ікону Матері Божої перенесли із замкової каплиці.
У 1739 році святиня у Клевані постраждала від удару блискавки, проте у середині 40-х років цього ж століття її було відбудовано завдяки зусиллям місцевого препозита о. Самуеля Служевського та коштам князівни Ізабелли Чарторийської. Після належного оснащення костел консекрував 4 вересня 1799 року єпископ Луцький Каспер Цецішовський (можливо саме тоді, якщо не раніше, святиня змінила титул). Храм мав п'ять вівтарів, головний з яких містив образ Благовіщення Пресвятої Діви Марії, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами. До парафії 1830 року належали дерев'яні каплиці у Грушвиці та Плоскій. 3 липня 1832 року буря завдала певної шкоди костелу, проте його відновили того ж року.
У 50-х роках ХІХст. парафію в Клевані обслуговував препозит о. Антоній Хорошинський, додалась цвинтарна каплиця у містечку, у 70-х роках понад 1100 вірян перебували під опікою настоятеля о. Артура Бабинського, а в 80-х - 90-х роках - о. Людвіка Модзелевського. У 1901 році костел відреставрували (адміністратором тоді був о. Каетан Яворович). Перед І світовою війною парафію адміністрував о. Франциск Вехецький. У 20-х роках її настоятелями служили спочатку о. Сигизмунд Гжегожевський, а потім - о. Володимир Гінофф, кількість вірян збільшилась до приблизно двох тисяч осіб попри виокремлення в окрему парафію Грушвиці. В 30-х роках вірянами містечка та чотирьох десятків навколишніх сіл опікулись настоятель о. Миколай Урода до середини десятиліття (Плоска перейшла до грушвицької парафії), а потім - адміністратор о. Олександр Пєжхала (близько 2200 вірних).
Після ІІсв. війни переважна більшість парафіян-поляків Клевані виїхала до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Клеванської та реліквії св. Боніфатія. Костел радянська влада зачинила, використовуючи його спочатку як приміщення технікуму, а потім - як склади, а пізніше будівля взагалі пустувала, руйнуючись. Лише 1991 року місцевій римсько-католицькій громаді, зареєстрованій 29 жовтня цього ж року, храм у вкрай знищеному стані повернули. Завдяки тодішньому настоятелю парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі о. Вітольду-Йосифу Ковальову у першій половині 90-х років було здійснено перший етап реставрації костелу. Відтоді продовжуються ремонтні роботи в храмі, до якого 2004 року повернулась вивезена чудотворна ікона Матері Божої (правда, у вигляді копії).
Клевань обслуговують дієцезіальні священники з парафії Пресвятої Трійці в Олиці.
Головна сторінка