KLEWAŃ. Kościół p.w. Zwiastowania Najświętszej Maryi Panny (1630 - 1637). Rówieński obw., Rówieński r-n

35311 Клевань,
вул. Міцкевича, 5

Поселення існувало вже у ХІІст. під назвою Коливань, проте перша письмова згадка про Клевань датується 1458 роком, згадується також у 1475 і 1495 роках. У 1654р. отримала магдебурзьке право. 1870 року у містечку проживало 1043 мешканців, 1906 року - 3441, нині - близько семи з половиною тисяч осіб. З 1940 року Клевань є селищем (міського типу), після війни до другої половини 60-тих років була райцентром.

Джерела, у тому числі схематизми Луцько-Житомирської і Луцької дієцезій, датують спорудження першого (дерев'яного) костелу у Клевані 1590 роком. Якщо це так, то місцевий власник Юрій Чарторийський, який першим з цього руського (давньоукраїнського) княжого роду перейшов в католицизм, збудував храм ще до здійсненої ним 9 жовтня 1598 року фундації, зокрема, подарувавши новоствореній парафії сусіднє село Новостав.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 13
1842	- у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897	- освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922	- єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936	- освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008	- новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2021	- єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині;
Następna data: wrzesień, 14
1745	- заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764	- у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776	- помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825	- єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897	- освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918	- призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906	- освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924	- архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930	- освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988	- храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990	- освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997	- в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998	- єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999	- при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005	- відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020	- у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;

Цей костел у Клевані отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії, св. Станіслава, єп. мч., св. Юрія і св. Анни. Окрім нього у ті часи чи навіть раніше вже існувала каплиця у місцевому замку, будівництво якого завершилось ще 1561 року. Чергове збільшення фінансово-матеріального забезпечення парафії відбулось 20 червня 1630 року завдяки сину Юрія Чарториського, Миколаю, хоча деякі джерела пов'язують його або із самим Юрієм, який помер 1626 року, або із Михайлом, сином Миколая та внуком Юрія, який народився 1621 року. Отримані додаткові пожертви дозволили розпочати спорудження мурованого храму. І вже 1637 року новозбудований костел консекрував єпископ-помічник Луцький Станіслав Лоза (схематизми, починаючи із 1932 року, внаслідок технічної помилки вказують 1673 рік).

У 1642 році костел у Клевані отримав реліквії св. Боніфатія та образ Матері Божої з Дитятком, привезені із Рима сином Миколая Казимиром-Флоріаном, майбутнім архієпископом Гнєзненським та примасом Польщі (цю ікону приписують відомому майстру Болонської школи Карлу Дольчі). За урядування єпископа Андрія Гембіцького (1638-1654 роки) призначена ним комісія визнала цей образ чудотворним (протокол підписав апостольський нотаріус Баптиста де Рубіес). Ще одну (давнішу) ікону Матері Божої перенесли із замкової каплиці.

У 1739 році святиня у Клевані постраждала від удару блискавки, проте у середині 40-х років цього ж століття її було відбудовано завдяки зусиллям місцевого препозита о. Самуеля Служевського та коштам князівни Ізабелли Чарторийської. Після належного оснащення костел консекрував 4 вересня 1799 року єпископ Луцький Каспер Цецішовський (можливо саме тоді, якщо не раніше, святиня змінила титул). Храм мав п'ять вівтарів, головний з яких містив образ Благовіщення Пресвятої Діви Марії, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами. До парафії 1830 року належали дерев'яні каплиці у Грушвиці та Плоскій. 3 липня 1832 року буря завдала певної шкоди костелу, проте його відновили того ж року.

У 50-х роках ХІХст. парафію в Клевані обслуговував препозит о. Антоній Хорошинський, додалась цвинтарна каплиця у містечку, у 70-х роках понад 1100 вірян перебували під опікою настоятеля о. Артура Бабинського, а в 80-х - 90-х роках - о. Людвіка Модзелевського. У 1901 році костел відреставрували (адміністратором тоді був о. Каетан Яворович). Перед І світовою війною парафію адміністрував о. Франциск Вехецький. У 20-х роках її настоятелями служили спочатку о. Сигизмунд Гжегожевський, а потім - о. Володимир Гінофф, кількість вірян збільшилась до приблизно двох тисяч осіб попри виокремлення в окрему парафію Грушвиці. В 30-х роках вірянами містечка та чотирьох десятків навколишніх сіл опікулись настоятель о. Миколай Урода до середини десятиліття (Плоска перейшла до грушвицької парафії), а потім - адміністратор о. Олександр Пєжхала (близько 2200 вірних).

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Після ІІсв. війни переважна більшість парафіян-поляків Клевані виїхала до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Клеванської та реліквії св. Боніфатія. Костел радянська влада зачинила, використовуючи його спочатку як приміщення технікуму, а потім - як склади, а пізніше будівля взагалі пустувала, руйнуючись. Лише 1991 року місцевій римсько-католицькій громаді, зареєстрованій 29 жовтня цього ж року, храм у вкрай знищеному стані повернули. Завдяки тодішньому настоятелю парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі о. Вітольду-Йосифу Ковальову у першій половині 90-х років було здійснено перший етап реставрації костелу. Відтоді продовжуються ремонтні роботи в храмі, до якого 2004 року повернулась вивезена чудотворна ікона Матері Божої (правда, у вигляді копії).