|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35322 Кустин
Кустин відомий із XVст. як власність князів Несвіцьких, згадується документально у 1518, 1543 і 1563 роках, 1 липня 1569 року та пізніше. Наприкінці XIX століття тут проживало близько 840 мешканців, 1906 року - 755, 1911 року - 760, нині село має майже тисячу осіб.
У 1729 році власники Кустина Казимир Стецький та його дружина Антоніна з Коссаковських зобов'язались збудувати костельно-монастирський комплекс для бернардинів. Формальне затвердження фундації орденом відбулось лише у травні 1737 року на конгрегації у Сокалі. Проте вже 1729 року розпочалось будівництво бернардинських споруд, яким опікувався о. Ігнатій Орловський, що оселився тут, а завершилось, в основному, - 1733 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Наступна дата: серпень, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Фундатор бернардинів у Кустині пожертвував їм забезпечену на селі значну суму перед своєю смертю та був похований 1748 року у підземеллі костелу. Окрім нього фінансово-майнове забезпечення ченців збільшили інші доброчинці. Після належних оздоблення та оснащення храм консекрував 3 липня 1760 року єпископ Франциск Кобельський під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. Костел отримав п'ять вівтарів, головний з яких містив образ Матері Божої з Дитятком (ймовірно, за взірцем М.Б. Сокальської), а бічні розташовувались у каплицях. Станом на 1818 рік святиня мала дві вежі, орган і ті ж п'ять вівтарів. Великий окрім вже згаданого образу Матері Божої містив зображення Христа Розіп'ятого, а з боків - скульптурки святих Йосифа та Анни. Бічні вівтарі присвячувались св. Яну Непомуцькому, св. Франциску Серафітському, св. Антонію Падуанському і св. Тадею, Апостолу.
Костел у Кустині стояв на пагорбі в кінці села, а на сусідньому пагорбі бернардини збудували кальварію із чотирнадцятьма мурованими капличками. Храм відвідували сотні паломників під час відпустів, які відбувались тут на честь чудотворних ікон Матері Божої Сокальської і св. Антонія Падуанського. Варто також зазначити, що в Кустині ніколи не було парафії, оскільки в селі проживало надто мало римо-католиків. На початку 30-х років ХІХст. царська влада ліквідувала бернардинський монастир, а його будівлі 22 листопада 1832 року передала православним. Від 1837 року вони стали використовувати костел як церкву св. Миколая, проте 1853 року внаслідок поганого технічного стану споруди, спровокованого ударом блискавки 27 серпня, богослужіння перенесли до дерев'яної церкви. Пізніше колишній римсько-католицький храм не тільки відремонтували, але й суттєво перебудували, зокрема, ліквідували двовежове завершення фасаду та добудували дзвіницю по центру. Станом на 1861 рік будівля колишнього монастиря настільки занепала, що її вирішили розібрати повністю.
Схоже, що кількість римо-католиків в Кустині у наступні роки залишалась такою ж незначною (наприклад, на початку ХХ століття їх було лише чотири). Вважається, що у міжвоєнний період колишній костел повернули колишнім власникам, які навіть збудували тут двоповерховий монастир, проте в церковних документах, у тому числі схематизмах Луцько-Житомирської та Луцької дієцезії знайти підтвердження цього факту не вдалось. Нечисленні віряни села належали до парафії Заручин Пресвятої Діви Марії в Олександрії і своєї святині не мали.
Після ІІ світової війни колишній костел в Кустині знову став православним храмом, який нині належить Православній Церкві України.
Головна сторінка