|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35322 Кустин
Кустин відомий із XVст. як власність князів Несвіцьких, згадується документально у 1518, 1543 і 1563 роках, 1 липня 1569 року та пізніше. Наприкінці XIX століття тут проживало близько 840 мешканців, 1906 року - 755, 1911 року - 760, нині село має майже тисячу осіб.
У 1729 році власники Кустина Казимир Стецький та його дружина Антоніна з Коссаковських зобов'язались збудувати костельно-монастирський комплекс для бернардинів. Формальне затвердження фундації орденом відбулось лише у травні 1737 року на конгрегації у Сокалі. Проте вже 1729 року розпочалось будівництво бернардинських споруд, яким опікувався о. Ігнатій Орловський, що оселився тут, а завершилось, в основному, - 1733 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
Фундатор бернардинів у Кустині пожертвував їм забезпечену на селі значну суму перед своєю смертю та був похований 1748 року у підземеллі костелу. Окрім нього фінансово-майнове забезпечення ченців збільшили інші доброчинці. Після належних оздоблення та оснащення храм консекрував 3 липня 1760 року єпископ Франциск Кобельський під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. Костел отримав п'ять вівтарів, головний з яких містив образ Матері Божої з Дитятком (ймовірно, за взірцем М.Б. Сокальської), а бічні розташовувались у каплицях. Станом на 1818 рік святиня мала дві вежі, орган і ті ж п'ять вівтарів. Великий окрім вже згаданого образу Матері Божої містив зображення Христа Розіп'ятого, а з боків - скульптурки святих Йосифа та Анни. Бічні вівтарі присвячувались св. Яну Непомуцькому, св. Франциску Серафітському, св. Антонію Падуанському і св. Тадею, Апостолу.
Костел у Кустині стояв на пагорбі в кінці села, а на сусідньому пагорбі бернардини збудували кальварію із чотирнадцятьма мурованими капличками. Храм відвідували сотні паломників під час відпустів, які відбувались тут на честь чудотворних ікон Матері Божої Сокальської і св. Антонія Падуанського. Варто також зазначити, що в Кустині ніколи не було парафії, оскільки в селі проживало надто мало римо-католиків. На початку 30-х років ХІХст. царська влада ліквідувала бернардинський монастир, а його будівлі 22 листопада 1832 року передала православним. Від 1837 року вони стали використовувати костел як церкву св. Миколая, проте 1853 року внаслідок поганого технічного стану споруди, спровокованого ударом блискавки 27 серпня, богослужіння перенесли до дерев'яної церкви. Пізніше колишній римсько-католицький храм не тільки відремонтували, але й суттєво перебудували, зокрема, ліквідували двовежове завершення фасаду та добудували дзвіницю по центру. Станом на 1861 рік будівля колишнього монастиря настільки занепала, що її вирішили розібрати повністю.
Схоже, що кількість римо-католиків в Кустині у наступні роки залишалась такою ж незначною (наприклад, на початку ХХ століття їх було лише чотири). Вважається, що у міжвоєнний період колишній костел повернули колишнім власникам, які навіть збудували тут двоповерховий монастир, проте в церковних документах, у тому числі схематизмах Луцько-Житомирської та Луцької дієцезії знайти підтвердження цього факту не вдалось. Нечисленні віряни села належали до парафії Заручин Пресвятої Діви Марії в Олександрії і своєї святині не мали.
Після ІІ світової війни колишній костел в Кустині знову став православним храмом, який нині належить Православній Церкві України.
Головна сторінка