|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35323 Нова Українка
Поселення (осади) Креховецька, як і сусідні Боянівка, Халлєрово та Язловецька), виникли на початку 20-х років ХХ століття на землях, які царська влада використовувала як військовий полігон. Польська влада заселила їх колишніми військовими, що брали участь у війні із більшовиками. Причому, стосунки із українцями в навколишніх селах у них складались по-різному - від конфронтації до добросусідства та взаємодопомоги. На початку 40-х років переважну більшість осадників радянська влада вивезла до Сибіру. Після війни від поселення майже нічого не залишилось. На початку 50-х років сюди переселили людей з хуторів та деяких сіл на правому березі Горині, а нове поселення отримало стару назву - Осада Креховецька, яку 1960 року змінили на Нову Українку.
Від початку заснування поселення римо-католики Осади Креховецької належали до парафії Пресвятої Діви Марії Язловецької у Гориньграді та користувались місцевою цвинтарною каплицею. З ініціативи молодого та енергійного священника о. Яна Конколя, родом із Халлєрова, у жовтні 1935 року вони та віряни трьох інших осад своїм коштом в урочищі під назвою Карловщизна (на сході Осади Креховецької) розпочали будівництво мурованого костелу за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака. Обране для майбутньої парафіяльної святині місце було оптимальним, бо до Гориньграду від усіх осад було надто далеко.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
| Następna data: czerwiec, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
Спорудження храму здійснювали за оплату учні мулярської школи у Дубні, а допомагали їм, окрім осадників, також українці із Козина та Ремелі (часто - безкоштовно). Новозбудований, але ще не викінчений костел 25 жовтня 1936 року урочисто освятив єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич. 29 травня 1939 року польовий єпископ Йосиф Гавліна очолив урочистість впровадження до храму привезеної із Ченстохови копії образу Матері Божої Ченстоховської пензля ясногорського художника о. Августина Єнджейчека (проповідь виголосив ординарій Луцький єпископ Адольф Шельонжек).
Після війни костел було зруйновано (на його місці збудували колгоспну стайню). Копію образу Матері Божої Ченстоховської вивезла до Польщв мати о. Яна Конколя. Після реставрації ця ікона міститься в костелі Матері Божої Ченстоховської в Августові.
Strona główna