NOWA UKRAINKA (Osada Krechowiecka, Karłowszczyzna). Dawny kościół p.w. Najświętszej Maryi Panny Królowej Polski (1935 - 1936). Rówieński obw., Rówieński r-n

Informacja

35323 Нова Українка

Поселення (осади) Креховецька, як і сусідні Боянівка, Халлєрово та Язловецька), виникли на початку 20-х років ХХ століття на землях, які царська влада використовувала як військовий полігон. Польська влада заселила їх колишніми військовими, що брали участь у війні із більшовиками. Причому, стосунки із українцями в навколишніх селах у них складались по-різному - від конфронтації до добросусідства та взаємодопомоги. На початку 40-х років переважну більшість осадників радянська влада вивезла до Сибіру. Після війни від поселення майже нічого не залишилось. На початку 50-х років сюди переселили людей з хуторів та деяких сіл на правому березі Горині, а нове поселення отримало стару назву - Осада Креховецька, яку 1960 року змінили на Нову Українку.

Від початку заснування поселення римо-католики Осади Креховецької належали до парафії Пресвятої Діви Марії Язловецької у Гориньграді та користувались місцевою цвинтарною каплицею. З ініціативи молодого та енергійного священника о. Яна Конколя, родом із Халлєрова, у жовтні 1935 року вони та віряни трьох інших осад своїм коштом в урочищі під назвою Карловщизна (на сході Осади Креховецької) розпочали будівництво мурованого костелу за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака. Обране для майбутньої парафіяльної святині місце було оптимальним, бо до Гориньграду від усіх осад було надто далеко.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 07
1694	- призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа;
2003	- єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію;
2015	- костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук;
2024	- єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині;
Następna data: listopad, 08
1908	- теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998	- костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;

Спорудження храму здійснювали за оплату учні мулярської школи у Дубні, а допомагали їм, окрім осадників, також українці із Козина та Ремелі (часто - безкоштовно). Новозбудований, але ще не викінчений костел 25 жовтня 1936 року урочисто освятив єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич. 29 травня 1939 року польовий єпископ Йосиф Гавліна очолив урочистість впровадження до храму привезеної із Ченстохови копії образу Матері Божої Ченстоховської пензля ясногорського художника о. Августина Єнджейчека (проповідь виголосив ординарій Луцький єпископ Адольф Шельонжек).

Після війни костел було зруйновано (на його місці збудували колгоспну стайню). Копію образу Матері Божої Ченстоховської вивезла до Польщв мати о. Яна Конколя. Після реставрації ця ікона міститься в костелі Матері Божої Ченстоховської в Августові.