35320 Олександрія,
вул. Івана Франка, 1
Перша документальна згадка про Олександрію (Першки, Першкову Арку, Першків Міст) датується 1518 роком. 1603 року власник поселення Олександр Острозький перейменував Першки на Олександрію, яка вже 1629 року згадується як місто з населенням понад дві тисячі мешканців. У Російській імперії Олександрія була центром волості, а у 1940-1959 роках - районним центром. Нині тут проживає майже 2400 осіб.
Перший (дерев'яний) костел постав в Олександрії ще у першій половині ХVІІ століття, проте він був зруйнований під час козацько-польської війни. У 70-х роках коштом Казимира Шишковського було збудовано наступний дерев'яний храм та засновано парафію. Цю святиню знищила пожежа 23 січня 1792 року, але ще цього ж року завдяки зусиллям настоятеля о. Франциска Оранського та коштам парафіян її замінив новий дерев'яний храм.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: травень, 16 | |
1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
Наступна дата: травень, 17 | |
1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
У 1861-1862 роках завдяки фундації князя Казимира Любомирського, Цецішовського, Франциска Біскупського та князя Олександра Чарторийського було споруджено мурований костел. У 80-х роках розлога олександрійська парафія нараховувала понад 1200 вірних та мала філіальну каплицю у Заборолі, а у середині 30-х років наступного століття майже 2600 вірян у півсотні сусідніх населених пунктів обслуговував настоятель о. Станіслав Ядчик. Саме завдяки його зусиллям костел було реставровано 1936 року. А 1938 року чисельність парафіян зросла ще на тисячі осіб.
Останнім настоятелем парафії був о. Владислав Коссажецький. Ймовірно, що 1943 року костел було пошкоджено. За радянської влади в його будівлі облаштували бібліотеку та будинок культури, а в 1962-1963 роках бібліотека переїхала в колишній парафіяльний будинок.
Після падіння комуністичного режиму колишній костел, розділений на два поверхи, тривалий час перебував в авfрійному стані. Проте у 1919-1920 роках його капітально відремонтували, то ж він і далі служитеме будинком культури.