35320 Олександрія,
вул. Івана Франка, 1
Перша документальна згадка про Олександрію (Першки, Першкову Арку, Першків Міст) датується 1518 роком. 1603 року власник поселення Олександр Острозький перейменував Першки на Олександрію, яка вже 1629 року згадується як місто з населенням понад дві тисячі мешканців. У Російській імперії Олександрія була центром волості, а у 1940-1959 роках - районним центром. Нині тут проживає майже 2400 осіб.
Перший (дерев'яний) костел постав в Олександрії ще у першій половині ХVІІ століття, проте він був зруйнований під час козацько-польської війни. У 70-х роках коштом Казимира Шишковського було збудовано наступний дерев'яний храм та засновано парафію. Цю святиню знищила пожежа 23 січня 1792 року, але ще цього ж року завдяки зусиллям настоятеля о. Франциска Оранського та коштам парафіян її замінив новий дерев'яний храм.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: marzec, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| Następna data: marzec, 18 | |
| 1907 | - освятили новозбудований костел у Семенові на Тернопільщині; |
| 1989 | - повернений та впорядкований храм св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив майбутній єпископ о. Рафал Керницький; - освячено повернений костел св. Йосифа в Полупанівці на Тернопільщині; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Падевський освятив наріжний камінь костелу св. Йосифа у Кременчуці на Полтавщині; |
| 2018 | - каплицю Матері Божої Ченстоховської в Горіхові на Житомирщині освятив о. Віктор Маковський; |
У 1861-1862 роках завдяки фундації князя Казимира Любомирського, Цецішовського, Франциска Біскупського та князя Олександра Чарторийського було споруджено мурований костел. У 80-х роках розлога олександрійська парафія нараховувала понад 1200 вірних та мала філіальну каплицю у Заборолі, а у середині 30-х років наступного століття майже 2600 вірян у півсотні сусідніх населених пунктів обслуговував настоятель о. Станіслав Ядчик. Саме завдяки його зусиллям костел було реставровано 1936 року. А 1938 року чисельність парафіян зросла ще на тисячі осіб.
Останнім настоятелем парафії був о. Владислав Коссажецький. Ймовірно, що 1943 року костел було пошкоджено. За радянської влади в його будівлі облаштували бібліотеку та будинок культури, а в 1962-1963 роках бібліотека переїхала в колишній парафіяльний будинок.
Після падіння комуністичного режиму колишній костел, розділений на два поверхи, тривалий час перебував в авfрійному стані. Проте у 1919-1920 роках його капітально відремонтували, то ж він і далі служитеме будинком культури.
Kościoły i kaplice Ukrainy