|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35301 Шпанів,
вул. Степана Руданського
Перша згадка про Шпанів як містечко, яке отримало магдебурзьке право, датується 1562 роком, є згадки також у 1570, 1577 і 1583 роках. Принаймні, у XIXст. це вже було село, в якому на початку XXст. проживало понад 880 мешканців, 1906 року - 945, а нині воно має понад 2400 осіб.
Мурований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Шпанові почали будувати 1726 року з фундації місцевого власника Петра Антонія Пепловського, київського чашника та підстарости луцького. На отримані від нього кошти стіни святині звели від фундаменту до висоти вікон, проте пізніше її спорудження сповільнилось через брак грошей. Втім, вже 1727 року єпископ Луцький Стефан Рупневський заснував тут парафію.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
| Наступна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
Завершилось будівництво храму у Шпанові лише 1751 року завдяки коштам, пожертвуваним Теклою Бєлінською, уродженою Пепловською. До костелу добудували крухту, захристію та скарбницю, а всю споруду вкрили ґонтовим дахом. Оснащення святині профінансував 1780 року черговий місцевий власник Ян Стецький. Головний із п'яти вівтарів містив зображення Ченстоховської Богоматері та різьблені скульптурки святих Петра і Павла, а бічні мали образи святих на полотні. На костельному подвір'ї, навпроти дверей святині стояла дзвіниця з ґонтовим дахом із трьома великими дзвонами. Храм консекрував 23 червня 1782 року єпископ-помічник Луцький Ян Хризостом Качковський.
Із 1772 року настоятелем у Шпанові служив о. Мартин Іскерський, який тут помер у вересні 1815 року, а в 1836-1843рр. настоятелем був о. Григорій З(е/у)ра (у 1814-1815рр. працював вікарієм). В середині XIXст. парафією опікувався настоятель о. Фелікс Устшицький, із другої половині 70-х років її адміністрували оо. Адам Мотилевський, Олександр Матушевич, Владислав Ляхович, Ігнатій Дуб-Дубовський (майбутній єпископ) і Слецький Йосиф, а останнім адміністратором перед І світовою війною і, принаймні, із 1902 року був о. Ігнатій Скудович, при якому чисельність вірян перевищила дві тисячі осіб.
У 1920 році о. Скудовича у Шпанові замінив о. Домінік Кузмінський (спочатку як адміністратор, а потім в якості настоятеля), від 1930 року і, принаймні, до ІІ світової війни настоятелем був о. Войтех Камінський. У 1944 році зачинений радянською владою костел було перетворено на клуб, потім - кінотеатр, бібліотеку, а згодом - на зерносховище. У 80-х - 90-х роках храм вже не використовувався та перебував у суттєво зруйнованому стані. У 2000-х роках колишню римсько-католицьку святиню віддали спільноті православних Київського патріархату, яка її відремонтувала та частково перебудувала. 12 липня 2012 року храм було освячено під старим титулом святих Апостолів Петра і Павла, нині належить Православній Церкві України.
Головна сторінка