КУЗЬМІВКА (Казимирівка). Колишній костел св. Казимира (1656 - 1670). Рівненська обл., Сарненський р-н

34561 Кузьмівка

У 1629 році князь Альбрехт Радзивіл заснував містечко Казимирів. Після спустошення 1665 року нападниками воно перетворилось на село, яке пізніше згадується у документах як Казимирівка. У 1906 році тут проживало 370 мешканців, 1921 року - 652 (більшість - українці), нині село має майже шість сотень осіб. Весною 1943 року село спалили німецькі війська, після війни його перейменували на Кузьмівку.

Перший дерев’яний костел у Казимирові фундував 2 січня 1629 році вже згаданий Альбрехт Радзивіл, великий литовський канцлер, пожертвуваши, зокрема, село Яблунька. Фундаційний акт зареєстрували 15 квітня 1638 року в Коронному реєстрі та підтвердив 23 березня 1639 року єпископ Анджей Ґембіцький, ординарій Луцьким і Брестський. Проте 1665 року цей храм спалили татари і козаки разом із містечком.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1464 - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих;
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1938 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Джерело фотознімка: Йосиф Крашевський

У 1656 році тодішній настоятель у Казимирівці і кустош колегіати Пресвятої Трійці в Олиці о. Фелікс Баховський розпочав коштом парафіян спорудження мурованої каплиці. Будівництво завершив 1670 року його наступник о. Ян Білецький. В її вівтарі знаходилась копія ікони Богородиці, привезеної з Палестини князем Радзивілом, оригінал якої містився в олицькій колегіаті. Цей образ невдовзі став предметом культу волинських вірян. Щоб його вшанувати в Казимирівку приходили тисячі паломників, яких вже не вміщала каплиця. Тож завдяки зусиллям того ж о. Білецького у 1770 році її перебудували на костел.

Храм у Казимирівці мав три дерев'яні вівтарі, головний містив вже згаданий образ Матері Божої із срібними оздобленням, коронами і вотивами (1811 року їх було 176), а також ікону св. Казимира. В кутку костельного подвір'я стояла крита ґонтом шестистовпна дерев'яна дзвіниця із двома більшими та трьома меншими дзвонами. 8 вересня 1824 року костел (можливо, після відновлення) консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко, який був позбавлений царською владою урядування дієцезією та зісланий в Олику.

В середині XIXст. парафія в Казимирівці обслуговувалась настоятелем о. Йосифом Пясковським, мала філію в Космачеві та каплицю у Печалівці (нині - Мирне). У другій половині століття нею опікувались оо. Миколай Ковалевський (завдяки йому відбулось чергове відновлення святині), Юлій Качановський, Йосафат Селецький, а чисельність вірян зросла до понад півтори тисячі. Пізніше до Ісв. війни її адміністрували оо. Вікентій Драгуневич, Едмунд Щепаняк, Болеслав Лисецький, Йосиф Граєвський, при якому кількість парафіян перевищила дві тисячі осіб.

У 20-х роках - першій половині 30-х років XXст. після кількох адміністраторів парафію у Казимирівці обслуговували настоятелі оо. Бонавентура Бужмінський, Мартин Зим і Венцеслав Батовський. 1935 року понад 1200 парафіян у понад 40 сусідніх селах перебували під духовною опікою настоятеля о. Владислава Коссажевського (у самій Казимирівці було небагато католиків, село вважалось православним). Парафія мала збудовану 1929 року дерев'яну каплицю у неіснуючій нині Регінівці біля Моквина. Останній настоятель о. Йосиф Щастний покинув Казимирівку 1943 року, виїхавши до Карачуна. Костел весною 1943 року спалили, за різною інформацією, німці разом із селом або вояки УПА, рештки його мурів пізніше було розібрано.

Джерело фотознімка: Włodzimierz Dębski

У 1998 році в Кузьмівці встановлено хрест на тому місці, де колись був римсько-католицький храм. 2013 року польська Фундація культурної спадщини профінансувала реконструкцію ікони Матері Божої Казимирецької для колегіати в Олиці. Образ намалював гданський художник Томаш Кухарський, срібний із позолотою оклад виконав краківський реставратор Тадеуш Галянт. Цього ж року ікону освятив у Кракові Папа Франциск.

Джерело фотознімка: Grzegorz Naumowicz
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми