SARNY. Kościół p.w. Przemienienia Pańskiego (1935 - 1939). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34500 Сарни,
вул. Костельна, 7,
+380 (3655) 325-92,
f.b.: 100064332506650

Сарни відомі документально із 7 лютого 1650 року, згадуються також у 1652 і 1662 роках. 1866 року тут проживало 1088 мешканців, 1885 року - 1378. у 80-х роках XIXст. в селі на перехресті залізниць Рівне-Лунинець і Ковель-Коростень заклали полустанок Сарни, який з часом став залізничним селищем. У 1911р. село Сарни мало 2448 жителів, а селище Сарни - 2600. 1917 року селище стало містом, до якого з часом увійшло село Сарни із присілком Доротичі (1921 року тут проживало майже 6000 мешканців, 1939 року - 13400, а нині - понад 28 тисяч осіб). До 2020 року були райцентром.

Римо-католики Сарн належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці та із кінця XVIIIст. послуговувались дерев'яною каплицею св. Антонія Падуанського у присілку Доротичі, яка із утворенням у 1920-1921рр. сарненської парафії стала її святинею. Не пізніше 1929 року цей храм був замінений дерев'яним костелом Пресвятого Серця Ісуса.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 08
1658	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743	- єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752	- храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753	- храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1772	- освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині;
1775	- єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784	- єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789	- єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922	- костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005	- новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017	- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021	- єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Następna data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

*Проект костелу В. Стахоня*.
Źródło zdjęcia: **polona.pl**

Із 1932 року парафію у Сарнах обслуговував о. Болеслав Савіцький, з ініціативи якого розпочалась підготовка до спорудження у місті мурованого костелу. Зокрема, 1933 року проект нової святині виготовив луцький архітектор Владислав Стахонь. Будівництво храму, профінансоване залізничниками, прикордонниками, владними інституціями, молодіжними організаціями, Луцькою курією та вірянами, розпочалось 1935 року завдяки зусиллям нового настоятеля о. Яна Сьвідерського, сарненського декана (загальна вартість спорудження становила близько 200 тисяч злотих).

У 1936 році було закладено фундамент храму у Сарнах. Костел будували з цегли, а його стіни ззовні оздобили базальтовим камінням, яке видобували у Клесові. До ІІ світової війни спорудження святині не вдалось завершити повністю (зокрема, залишилась недобудованою вежа, не встигли закінчити решту оздоблювальних робіт), проте храм вже було частково оснащено. Ймовірно, у ньому вже проводили богослужіння. У вересні 1939 року костел частково пошкодила радянська бомба. Наприкінці 30-х років понад 5800 вірян у майже трьох десятках населених пунктах продовжував обслуговувати о. Сьвідерський, а парафія мала ті ж каплиці, що й у 20-х роках (у Немовичах та вже згадану св. Антонія Падуанського у Доротичах).

У травні 1945 року із міста до Польщі виїхав останній сарненський душпастир о. Ян Левінський (разом із частиною костельного спорядження та групою парафіян). Зокрема, він вивіз копію образу Матері Божої Остробрамської авторства професора Антонія Черневського. До 1958 року до вірних доїжджав о. Серафим Кашуба OFM Cap. У 1959 році радянська влада костел зачинила та перетворила його спочатку на зерносховище, а потім - на склад харчових продуктів. Парафіяльний будинок спочатку був військовим госпіталем, потім - військкоматом, а далі в ньому знаходились курси цивільної оборони та автолюбителів.

У 1991 році колишню святиню у Сарнах повернули відродженій римсько-католицькій спільноті, зареєстрованій 29 жовтня цього ж року. 5 серпня 1995 року відремонтовані храм та парафіяльний будинок освятили архієпископи Владислав Зюлек з Польщі та Мар'ян Яворський. Костелу повернули вивезений раніше до Польщі образ Матері Божої Остробрамської. 10 серпня 2014 року єпископ Віталій Скомаровський освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської.

Від осені 1992 року до 1 серпня 2021 року парафію у Сарнах обслуговували оо.-паллотини (stowarzyszenie Apostolstwa Katolickiego)., а тепер нею опікуються дієцезіальні священники.