|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34560 Степань
Поселення Степань вважається заснованим на початку XI століття. Було стольним градом удільного давньоруського князівства, яке спочатку входило до Турово-Пінського князівства, після 1199 року - до Галицько-Волинського князівства, а з кінця XIV століття - до Литовського князівства. Степань була містечком, а з приходом радянської влади стала селом, яке 1960 року отримало статус селища міського типу. Нині тут проживає понад 4100 мешканців.
Перший (дерев’яний) костел св. Архангела Михаїла у Степані постав у 1613-1614 роках коштом місцевого власника Януша Острозького (у 70-х роках XVI століття всупереч волі свого батька Василя Острозького перейшов з православ'я до католицизму). 1705 року у цьому храмі взяв участь у богослужінні шведський король Карл XII, який після перемоги над московитами переслідував загони Петра I. 1753 року черговий власник містечка Януш Сангушко суттєво збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
У 1803-1806 роках завдяки власнику Степані Станіславу Ворцелю було споруджено мурований храм під тим же титулом св. Архангела Михаїла. Наприкінці ХІХ століття парафія нараховувала понад 1800 вірних та мала філіальні святині у Збужі, Стидині та Вербці. У 30-х роках наступного століття настоятель Петро Мілановський обслуговував понад 1200 вірян у двох десятка сусідніх населених пунктах (філіальних каплиць вже не було).
У квітні 1943 року бойовики УПА підірвали храм за допомогою артелерійських снарядів (за іншою інформацію, вони знайшли у костелі склад зброї та вибухівки і підірвали його). Останній настоятель о. Фаустин Лисицький, якому приписують організацію спротиву бойовикам УПА, встиг разом із парафіянами-поляками перебратись в Гуту Степанську. Після війни святиню розібрали, а на звільненій земельній ділянці збудували лікарню. 12 квітня 2011 року на місці колишнього римсько-католицького храму було освячено меморіальний хрест, встановлений за дозволом місцевої влади. 17 липня цього ж року мало відбутись його урочисте освячення єпископом Маркіяном Трофим'яком, але цьому завадили місцеві націоналісти.
Головна сторінка