|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
46011 Тернопіль,
вул. Бандери, 57,
+380 (352) 26-04-50,
f.b.: 61555900632868
Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.
У Тернополі парафія та перший костел постали не пізніше 1550 року, наступний храм почали будувати у 60-х - 70-х роках цього ж століття, проте тоді не завершили. Закінчили спорудження цієї чи іншої мурованої святині під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії 1623 року, з другої половини XVIIст. додалась присвята ще й св. Йоану Хрестителю. Після турецького нападу 1675 року костел ще 1690 року стояв зруйнованим, але вже 1697 року його відремонтували. Втім, навіть 1740 року храму бракувало склепіння над навою, а склепіння в пресбітерії та дві стіни взялись тріщинами. Його так і не змогли відремонтувати, тому 1784 року австрійський уряд наказав його демонтувати. Від цього часу понад століття тернопільська парафія послуговувалась домініканським костелом св. Вікентія Ферерра.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 06 | |
| 1890 | - новозбудований костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Лукаш Солецький; |
| 1909 | - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві; |
| 1912 | - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1919 | - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1974 | - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 1997 | - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Новий парафіяльний храм у Тернополі збудували у 1903-1908рр. завдяки зусиллям настоятелів оо. Кирила Янера та майбутнього архієпископа Болеслава Твардовського за проектом львівського архітектора Теодора Тальовського. 11 жовтня 1908 року архієпископ Йосиф Більчевський освятив новоспоруджений костел під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. Під час Ісв. війни парафіяльна святиня зазнала суттєвих пошкоджень, але завдяки зусиллям настоятеля о. Антонія Ратушного 1922 року розпочалось її відновлення та завершилось 23 квітня 1933 року консекрацією, яку здійснив колишній її настоятель архієпископ Твардовський. Від 1934 року майже 15 тисяч парафіян міста та ще семи сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Аполінарій Валенга, який у травні 1946 року разом із найціннішим костельним майном виїхав до Польщі. Храм, що зазнав деяких пошкоджень під час ІІсв. віни, 1949 року визнали аварійним і 1954 року знесли повіністю.
Відродження тернопільської парафії розпочалось 1991 року навколо відновленої старої єзуїтської каплиці на цвинтарі, освяченої цього ж року під титулом Воскресіння Господнього. Оскільки за радянської влади колишній парафіяльний храм Матері Божої Неустанної Допомоги знищили, колишній єзуїтський костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії перебудували та перетворили на швейну фабрику, а спроби повернути колишній домініканський костел св. Вікентія Ферерра були марними, тому у 1999 році розпочалося будівництво парафіяльних костелу та будинку за проектом тернопільського архітектора Ігора Чулія на земельній ділянці, отриманій 1998 року. Фінансувалось за рахунок архідієцезіальних коштів, католицького фонду «Реновабіс» з Німеччини, єпископів США, парафій у Польщі, особливо Тарнівської дієцезії, та приватних осіб.
1 травня 1999 року архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будівництво та дзвін, а 18 травня 2002 року - каплицю у приміщенні новоспорудженого парафіяльного будинку та всю будівлю, яка ще у березні цього року стала осередком тернопольської парафії. 18 жовтня 2008 року єпископ Віктор Скворц із Тарнова (Польща) за участю кардинала Мар'яна Яворського, Харківсько- Запорізького єпископа Станіслава Падевського та Львівського архієпископа-коад'ютора Мечислава Мокшицького здійснив консекрацію новозбудованого костелу під титулом Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, з вересня 1992 року працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа. В Тернополі-Загребеллі була також каплиця св. Антонія.
Strona główna