460?? Тернопіль,
вул. Микулинецька
Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.
У 1861-1865 роках з ініціативи монастирського фуртіана о.-єзуїта Каетана Маркевича у Тернополі на закладеному ще 1840 року Микулинецькому цвинтарі було споруджено неоготичну муровану каплицю, яка спочатку мала стати єзуїтською усипальницею, проте майже відразу ж була передана місцевій парафії Матері Божої Неустанної Допомоги. Її спроектував та збудував тернопільський інженер Ян Закревський, якому належить також проект костелу Різдва св. Йоана Хрестителя в Галущинцях.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: квітень, 22 | |
1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
Наступна дата: квітень, 23 | |
1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
У схематизмах Львівської архідієцезії цвинтарна каплиця у Тернополі згадується у складі парафії від 1867 року. У ній не тільки ховали померлих священників та інших осіб, але й також звершували богослужіння. Зовнішні стіни святині містять численні посмертні та пам'ятні таблиці, її фасад прикрашений скульптурами св. Йосифа та Матері Божої. Після ІІ світої війни за радянської влади у храмі облаштували майстерню з виготовлення надгробних пам'ятників.
Оскільки за радянської влади колишній парафіяльний храм знищили, колишній єзуїтський костел перебудували та перетворили на швейну фабрику, а спроби повернути колишній домініканський костел були марними, то 1991 року відродження тернопільської парафії розпочалось навколо цвинтарної каплиці, яку у грудні цього ж року освятили під титулом Воскресіння Господнього. Відремонтований храм отримав неоготичний вівтар 30-х років Пресвятого Серця Ісуса із костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах. Всередині святині при вході було також вбудовано спертий на двох металевих трубах дерев'яний хор.
Цвинтарна каплиця в Тернополі виконувала функцію парафіяльного храму, доки у 1999-2008 роках не збудували парафіяльний костел Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги. І відтоді каплицю обслуговують дієцезіальні священники цієї парафії. В Тернополі-Загребеллі була також каплиця св. Антонія.