 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
460?? Тернопіль,
вул. Микулинецька
Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.
У 1861-1865 роках з ініціативи монастирського фуртіана о.-єзуїта Каетана Маркевича у Тернополі на закладеному ще 1840 року Микулинецькому цвинтарі було споруджено неоготичну муровану каплицю, яка спочатку мала стати єзуїтською усипальницею, проте майже відразу ж була передана місцевій парафії Матері Божої Неустанної Допомоги. Її спроектував та збудував тернопільський інженер Ян Закревський, якому належить також проект костелу Різдва св. Йоана Хрестителя в Галущинцях.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У схематизмах Львівської архідієцезії цвинтарна каплиця у Тернополі згадується у складі парафії від 1867 року. У ній не тільки ховали померлих священників та інших осіб, але й також звершували богослужіння. Зовнішні стіни святині містять численні посмертні та пам'ятні таблиці, її фасад прикрашений скульптурами св. Йосифа та Матері Божої. Після ІІ світої війни за радянської влади у храмі облаштували майстерню з виготовлення надгробних пам'ятників.
Оскільки за радянської влади колишній парафіяльний храм знищили, колишній єзуїтський костел перебудували та перетворили на швейну фабрику, а спроби повернути колишній домініканський костел були марними, то 1991 року відродження тернопільської парафії розпочалось навколо цвинтарної каплиці, яку у грудні цього ж року освятили під титулом Воскресіння Господнього. Відремонтований храм отримав неоготичний вівтар 30-х років Пресвятого Серця Ісуса із костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах. Всередині святині при вході було також вбудовано спертий на двох металевих трубах дерев'яний хор.
Цвинтарна каплиця в Тернополі виконувала функцію парафіяльного храму, доки у 1999-2008 роках не збудували парафіяльний костел Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги. І відтоді каплицю обслуговують дієцезіальні священники цієї парафії. В Тернополі-Загребеллі була також каплиця св. Антонія.
