БЕРЕЖАНИ. Колишній костел cв. Миколая (1630 - 1720). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47501 Бережани,
вул. Костельна, 1

Вперше Бережани згадуються 1375 роком, наступні документальні згадки датуються 1445, 1464, 1469, 1474, 1475 і 1483 роками. Магдебурзьке право отримали 1530 року, у 1781 році стали повітовим центром, а з радянських часів до 2020 року були райцетром (нині належать до Тернопільського району). 1695 року у місті проживало 3475 мешканців, 1880 року - 9290, у тому числі 3254 римо- і 2909 греко-католиків, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - близько 13000, з яких 4600 були поляками, а 3100 - українцями, нині - понад 17 тисяч осіб.

Від початку XVII століття бернардини, яких до Бережан запросив ще засновник міста Миколай Сенявський, служили капеланами при замковому костелі Пресвятої Трійці. У 1630 році Урсула Софія Сенявська розпочала будівництво мурованого костелу під титулом св. Миколая для ченців на горі св. Миколай, де раніше стояв перший парафіяльний храм (теж св. Миколая), та бернардинської резиденції при ньому.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 19
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: січень, 20
1901 - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри;
1951 - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2019 - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;

Хоча цей костел у Бережанах згадується письмово 1672 року, проте завершити його спорудження тоді не вдалось, оскільки завадила козацько-польська війна. 21 липня 1683 року черговий власник міста Миколай Геронім Сенявський підписав фундаційний акт, яким зобов'язався перед бернардинами закінчити будівництво храму та спорудити при ньому монастир. Після смерті фундатора 1684 року будівельні роботи продовжив його син Адам Миколай. І тривали вони аж до 1720 року, коли 4 березня костел консекрував архієпископ Ян Скарбек, а бернардини урочисто увійшли до монастиря. 1785 року австрійська влада реквізувала дороговартісну частину оснащення храму, а 1797 року обмежила кількість ченців у монастирі.

Протягом першої половини XIXст. було здійснено кілька незначних ремонтів костельно-монастирського комплексу бернардинів у Бережанах. В середині цього століття храм мав головний вівтар із чудотворним образом Матері Божої із костелу Успіння Пресвятої Діви Марії ліквідованого бернардинського монастиря у Фразі (від 1946 року - Ягодівка) на Івано-Франківщині, а також чотири бічні св. Франциска, Господа Ісуса Розіп'ятого, св. Антонія і св. Миколая.

Більш значні ремонтні роботи у храмі і монастирі бернардинів у Бережанах відбулись наприкінці XIX - на початку XX століть, було також оновлено та збагачено костельне оснащення. 2 липня 1904 року в головному вівтарі святині урочисто розмістили вірну копію чудотворного образу Матері Божої, оригінал якого повернувся до Фраги. І світова війна не завдала пошкоджень костельно-монастирському комплексу, у 20-х - 30-х роках в ньому пройшли чергові незначні відновлювальні роботи.

Фотознімок: Posterrr

У липні 1942 року німецька окупаційна влада закрила монастир бернардинів у Бережанах як осередок підпільної діяльності, проте у вересні наступного року ченці повернулись до свого монастиря. А остаточно виїхали з нього (разом із частиною костельного майна) 1945 року. У 1947р. в колишньому монастирі відкрили дитячу виховну колонію для безпритульних дітей-сиріт, батьки яких загинули під час війни. Від 1956 року тут також було спеціальне професійно-технічного училище неповнолітніх правопорушників. У 1983-1984рр. була створена Бережанська виховно-трудова колонії на базі цього спецпрофтехучилища. Від 1993р. у колонії відбували покарання вихованці, засуджені за нетяжкі злочини.

Нині монастирські будівлі у Бережанах перебувають в користуванні Департаменту виконання покарань МВС України, де продовжують перевиховувати малолітніх правопорушників зі всієї України, а в колишньому бернардинському храмі, який став греко-католицькою церквою Пратулинських мучеників, щоранку відправляються богослужіння.

В Бережанах є також вже згадані парафіяльний храм cвв. Апп. Петра і Павла і колишній замковий костел Пресвятої Трійці, цвинтарна каплиця, була теж філіальна каплиця в Бережанах-Хатках.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.