|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47501 Бережани,
вул. Лепких, 25,
+380 (3548) 220-45
Вперше Бережани згадуються 1375 роком, наступні документальні згадки датуються 1445, 1464, 1469, 1474, 1475 і 1483 роками. Магдебурзьке право отримали 1530 року, у 1781 році стали повітовим центром, а з радянських часів до 2020 року були райцетром (нині належать до Тернопільського району). 1695 року у місті проживало 3475 мешканців, 1880 року - 9290, у тому числі 3254 римо- і 2909 греко-католиків, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - близько 13000, з яких 4600 були поляками, а 3100 - українцями, нині - понад 17 тисяч осіб.
Першу сакральну споруду у Бережанах (замкову каплицю, яка побувала у розпорядженні протестантів, бо до них належав засновник міста Миколай Сенявський), збудували не пізніше 1525 року, а парафіяльний храм постав вже після заснування міста у 1530 році та був присвячений святому Миколаєві. Парафія ж вперше у документах згадується 1571 року. Пізніше цю святиню замінила нова, а на її місці спорудили бернардинський костел св. Миколая.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У 1584 році Ядвіга Сенявська (після смерті мужа Героніма Сенявського 1582 року) заснувала нове місто Адамів поруч із Бережанами, яке пізніше стало його частиною, та зобов'язалась збудувати тут власним коштом новий парафіяльний храм. Його будівництво біля ринку розпочалось не пізніше 1600 року, що засвідчив того року архієпископ Ян Соліковський, і завершилось, в основному, наприкінці першого десятиліття, оскільки у ньому помістили надгробок Софії Скарбек, померлої 1609 року. 1615 року цю святиню як готову похвально згадує єпископ Томаш Піравський, проте її консекрація (під титулом Матері Божої та свв. Ієроніма і Ядвіги) відбулась після остаточного оснащення аж через десять років, 31 серпня 1625 року архієпископом Яном Прухницьким.
У 1679-1685 роках костел у Бережанах після знищень, завданих козаками 1658 року і татарами 1675 року, було відремонтовано та перебудовано у пізньоготичному стилі. 1716 року він мав десять вівтарів, а через чверть століття - 11. 1754 року храм мав знову десять вівтарів, чотири дзвони на збудованій 1744 року настоятелем о. Михайлом Реронським мурованій дзвіниці та разом із спорудженим на початку цього століття парафіяльним будинком перебував у дуже занедбаному стані. Кількість вівтарів святині поступово зменшувалась: 1764 року - 8, 1766 року - 7. В першій половині 70-х років завдяки зусиллям та коштам тодішнього настоятеля (і єпископа-помічника Львівського) Криспина Цешковського бережанський костел відремонтували ззовні та всередині, оновили також його оснащення, зокрема, вівтарі. Після чого 17 вересня 1775 року єпископ Цешковський його реконсекрував (ймовірно, вже під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії).
У 1811 року храму в Бережанах завдала пошкоджень пожежа, відбудували його на кошти Ізабелли Любомирської. У 1841-1843 роках відбулась його внутрішня реставрація. Чергові відновлювальні роботи в костелі здійснив наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть настоятель Леонард Остоя-Солецький. У 1923-1924 роках було відремонтовано завдані І світовою війною знищення. Саме 1924 роком датується перша згадка про цей костел під титулом cвв. Апп. Петра і Павла (можливо, так його переосвятили після ремонту). Наприкінці 30-х років було проведено чергову реставрацію святині (в основному, всередині). Від 1931 року парафію, що наприкінці 30-х років нараховувала понад 7 тисяч вірян у місті та семи сусідніх селах і мала філіальні каплиці в Баранівці (до 1934 року), в Бережанах-Хатках, Гиновичах, Котові (до 1921-1923рр.), Куропатниках (до 1896-1906рр.), Мечищові (до 1921 року), Раю (приватна) і Шибалині (до 1934 року) та цвинтарну в Бережанах, обслуговував настоятель о. Адам Ланьцуцький.
У 1945 році о. Ланцуцький разом із вікаріями, частиною парафія-поляків та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений костел радянська влада спочатку використовувала в якості зерносховищі, а потім (на початку 50-х років), поділивши його на два поверхи - як приміщення спортивної школи. У 1994 році в колишньому храмі, ще не поверненому відновленій 1993 року парафії, відбулась перше післявоєнне богослужіння. 1995 року вірянам віддали нижній поверх святині, а потім - всю. У костелі проведено необхідні ремонтні роботи.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка