БЕРЕЖАНИ. Колишній замковий костел Пресвятої Трійці (1525). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47501 Бережани

Вперше Бережани згадуються 1375 роком, наступні документальні згадки датуються 1445, 1464, 1469, 1474, 1475 і 1483 роками. Магдебурзьке право отримали 1530 року, у 1781 році стали повітовим центром, а з радянських часів до 2020 року були райцетром (нині належать до Тернопільського району). 1695 року у місті проживало 3475 мешканців, 1880 року - 9290, у тому числі 3254 римо- і 2909 греко-католиків, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - близько 13000, з яких 4600 були поляками, а 3100 - українцями, нині - понад 17 тисяч осіб.

Замок та його костел у Бережанах будувались поетапно, а також перебудовувались. Це розпочав ще у другій половині XVIст. Рафал Сенявський, а продовжив його син Миколай після 1529 року, коли за судовим поділом майна померлого ще 1518 року Рафала (між його трьома синами) отримав Бережани. Принаймні, вже 1525 року згадується замкова калиця, яка тоді ще не була кальвіністською, але потім перейшла до протестантів, бо до них належав засновник міста Миколай.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

Добудову/перебудову замку у Бережанах Миколай Сенявський завершив 1554 року, про що свідчить напис на таблиці над в'їздною брамою, а ще раніше, 1551 року було добудовано чи перебудовано основну частину замкової каплиці. Після 1574 року в її пресбітерії встановили надгробки кількох членів родини Сенявських. 1600 року архієпископ Ян Соліковський описав цю каплицю як 'дуже елегантну і чудову'. Після смерті Адама Сенявського 1619 року його вдова Катерина розпочала справа від храму спорудження каплиці-усипальниці померлого, яку освятив 3 лютого 1626 року архієпископ Андрій Прухницький (він же косекрував ще 2 вересня 1625 року головний вівтар храму Пресвятої Трійці і св. Катерини). Відтоді замкова святиня вже вважалась костелом, яким завдяки щедрим фундація Катерини і її сина Миколая опікувались аж восьмеро священників на чолі із препозитом.

Не пізніше 1728 року зліва від замкового храму у Бережанах почалось будівництво каплиці-усипальниці померлого 1726 року Адама Сенявського його дружиною Єлизаветою, яке після її смерті 1929 року продовжила її дочка Марія. У березні 1730 року цю каплицю вже вимуровали аж до даху. Її спорудження, оздоблення та оснащення розтягнулось надовго, ймовірно, через недостатність коштів, хоча 1741 року згадується в ній вівтарик Матері Божої. Втім, ще навіь 1781 року ця каплиця не вважалась викінченою та оснащеною. Після смерті Адама Сенявського його родина переселилась до сусіднього села Рай та занедбала замок і його костел. Більше того, 15 квітня 1782 року австрійська влада храм зачинила як такий, в якому не проводилось душпастирство, а частину його дорогого оснащення реквізувала.

Фотознімок: Kugel

Замковий костел у Бережанах використовувався як складське приміщення, та частина його оснащення, що залишилась, у тому числі надгробки та вівтарі, поступово руйнувалась. Відновлення святині розпочалось 1876 року черговим власником Станіславом Потоцьким і тривало два роки. Було усунено руйнування, а храм тоді і пізніше отримав додаткове оздоблення та оснащення. 19 листопад 1879 року його освятили. Проте костел знову не використовувався як душпастирський осередок. Через це та внаслідок проблем із просочуванням вологи став занепадати, тому згодом його знову зачинили. Під час І світової війни замок суттєво постраждав, проте храму завдали неістотних пошкоджень.

Після війни Потоцькі, не маючи змоги відремонтувати замок та костел у Бережанах, подарували його військовим, які мали б їх відреставрувати. Проте попри підготовчі дії цього так і не сталось - руйнування споруд, у тому числі і храму, суттєво прискорилось. А з початком ІІ світової війни додалось ще більще знищень, завданих радянськими військами. Після завершення війських дій святиня перетворилась на руїну, якою, не зважаючи на незначні відновлювальні заходи, є досі. Правда, після того, як 2004 року її передали на баланс Державного історико-архітектурного заповідника м. Бережани упродовж 2005-2008рр. державним коштом проведено перекриття двох куполів та встановлено реставровані хрести.

Фотознімок: Kugel

В Бережанах є також парафіяльний храм cвв. Апп. Петра і Павла, колишній бернардинський костел св. Миколая та цвинтарна каплиця, була теж філіальна каплиця в Бережанах-Хатках.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.