 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47501 Бережани
Вперше Бережани згадуються 1375 роком, наступні документальні згадки датуються 1445, 1464, 1469, 1474, 1475 і 1483 роками. Магдебурзьке право отримали 1530 року, у 1781 році стали повітовим центром, а з радянських часів до 2020 року були райцетром (нині належать до Тернопільського району). 1695 року у місті проживало 3475 мешканців, 1880 року - 9290, у тому числі 3254 римо- і 2909 греко-католиків, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - близько 13000, з яких 4600 були поляками, а 3100 - українцями, нині - понад 17 тисяч осіб.
Замок та його костел у Бережанах будувались поетапно, а також перебудовувались. Це розпочав ще у другій половині XVIст. Рафал Сенявський, а продовжив його син Миколай після 1529 року, коли за судовим поділом майна померлого ще 1518 року Рафала (між його трьома синами) отримав Бережани. Принаймні, вже 1525 року згадується замкова калиця, яка тоді ще не була кальвіністською, але потім перейшла до протестантів, бо до них належав засновник міста Миколай.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 06 | |
| 1890 | - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький; |
| 1909 | - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві; |
| 1912 | - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1919 | - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1974 | - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 1997 | - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Добудову/перебудову замку у Бережанах Миколай Сенявський завершив 1554 року, про що свідчить напис на таблиці над в'їздною брамою, а ще раніше, 1551 року було добудовано чи перебудовано основну частину замкової каплиці. Після 1574 року в її пресбітерії встановили надгробки кількох членів родини Сенявських. 1600 року архієпископ Ян Соліковський описав цю каплицю як 'дуже елегантну і чудову'. Після смерті Адама Сенявського 1619 року його вдова Катерина розпочала справа від храму спорудження каплиці-усипальниці померлого, яку освятив 3 лютого 1626 року архієпископ Андрій Прухницький (він же косекрував ще 2 вересня 1625 року головний вівтар храму Пресвятої Трійці і св. Катерини). Відтоді замкова святиня вже вважалась костелом, яким завдяки щедрим фундація Катерини і її сина Миколая опікувались аж восьмеро священників на чолі із препозитом.
Не пізніше 1728 року зліва від замкового храму у Бережанах почалось будівництво каплиці-усипальниці померлого 1726 року Адама Сенявського його дружиною Єлизаветою, яке після її смерті 1929 року продовжила її дочка Марія. У березні 1730 року цю каплицю вже вимуровали аж до даху. Її спорудження, оздоблення та оснащення розтягнулось надовго, ймовірно, через недостатність коштів, хоча 1741 року згадується в ній вівтарик Матері Божої. Втім, ще навіь 1781 року ця каплиця не вважалась викінченою та оснащеною. Після смерті Адама Сенявського його родина переселилась до сусіднього села Рай та занедбала замок і його костел. Більше того, 15 квітня 1782 року австрійська влада храм зачинила як такий, в якому не проводилось душпастирство, а частину його дорогого оснащення реквізувала.
Замковий костел у Бережанах використовувався як складське приміщення, та частина його оснащення, що залишилась, у тому числі надгробки та вівтарі, поступово руйнувалась. Відновлення святині розпочалось 1876 року черговим власником Станіславом Потоцьким і тривало два роки. Було усунено руйнування, а храм тоді і пізніше отримав додаткове оздоблення та оснащення. 19 листопад 1879 року його освятили. Проте костел знову не використовувався як душпастирський осередок. Через це та внаслідок проблем із просочуванням вологи став занепадати, тому згодом його знову зачинили. Під час І світової війни замок суттєво постраждав, проте храму завдали неістотних пошкоджень.
Після війни Потоцькі, не маючи змоги відремонтувати замок та костел у Бережанах, подарували його військовим, які мали б їх відреставрувати. Проте попри підготовчі дії цього так і не сталось - руйнування споруд, у тому числі і храму, суттєво прискорилось. А з початком ІІ світової війни додалось ще більще знищень, завданих радянськими військами. Після завершення війських дій святиня перетворилась на руїну, якою, не зважаючи на незначні відновлювальні заходи, є досі. Правда, після того, як 2004 року її передали на баланс Державного історико-архітектурного заповідника м. Бережани упродовж 2005-2008рр. державним коштом проведено перекриття двох куполів та встановлено реставровані хрести.
В Бережанах є також парафіяльний храм cвв. Апп. Петра і Павла, колишній бернардинський костел св. Миколая та цвинтарна каплиця, була теж філіальна каплиця в Бережанах-Хатках.
