|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47512 Біще,
вул. Тараса Шевченка, 80А
Поселення Біще (Боще, Буще) відоме у документах від 16 серпня 1375 року, є також згадка 1399 року (описується як місто), проте вважається заснованим 1086 року. 1880 року у селі проживало 675 мешканців, з них лише 260 були римо-католиками, 1900 року - 869, у тому числі 501 греко- і 311 римо-католиків, 1939 року - 1059 (католиків 589 і 430 відповідно), нині село нараховує менше півтисячі осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Згадка 1399 року стосується місцевої парафії, для якої саме того року видав привілей архієпископ Яків Стрепа, яким наділив парафію своєю десятиною. У цьому тексті згадуються ректор і вікарій парафіяльного костелу. Храм був дерев'яним та носив титул Матері Божої. Чергову фінансову допомогу парафія отримала 1433 року від власника поселення Яна Боща. Костел разом з містом спалили турки, ймовірно, 1498 року. Тривалий час місцеві віряни не мали своєї святині та відвідували костели у навколишніх поселеннях.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Будівництво сучасного мурованого храму в Біщу, здійснене коштом Катерини Сенявської, датують 1624-1638 роками. Головний вівтар костелу містив привезений Олександром Синявським з Риму образ Матері Божої з Дитятком, який з часом зазнав слави чудотворного, а сам храм став відомим на Русі Марійним санктуарієм. За настоятеля о. Станіслава Бжежанського, котрий працював тут у 1693-1738рр., костел було перебудовано, він отримав виразний оборонний характер, причому ця перебудова завершилась до 1716 року, коли парафію візитував архієпископ Ян Скарбек. 1722 року храм мав 4 вівтарі, 1741 року - 5: головний із чудотворною іконою Матері Божої, бічні Матері Божої Скорботної, Господа Ісуса Милосердного, св. Бригіди (1766 року - Христа Розіп'ятого) і св. Анни (1766 року - св. Миколая), а в 1763 та 1871 роках отримав нові дахи.
Від 1885 року фіксується дуже поганий технічний стан костелу в Біщу, його оснащення теж суттєво збідніло, зокрема, перед І світовою війною залишилось лише три вівтарі. У 1918-1919 роках відбулась реставрація частково пошкодженого під час Ісв. війни храму, а 1920 року відновлено вівтарі Господа Ісуса Милосердного, Матері Божої Скорботної і св. Миколая. Від 1937 року понад півтори тисячі вірян у Бущу та ще дев'яти сусідніх селах обслуговував настоятель о. Філіп Зайонц, а власні святині мали Дрищів, який нині є Надрічним, та Малі Шумляни (тепер - Підлісне). Наприкінці існування парафії костел мав окрім вже згаданих вівтарів ще два - головний XVIIст. із чудотворним образом та бічний XVIIст. Христа Розіп'ятого.
У січні 1944 році останній парох о. Зайонц змушений був покинути Біще. 21 квітня цього ж року завдяки допомозі німецького унтерофіцера Георгія Франца із пошкодженого у березні храму вдалось вивезти до Бережан, а потім - до Польщі, найціннішу частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої. Святиня ж радянською владою від 50-х років використовувалась як склад хімдобрив, а потім стояла пусткою та руйнувалась.
У пострадянський період храм у Біщу почистили, інколи у ньому відправляли Меси. 2009 року настоятель парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах о. Андрій Ремінець узявся за відновлення зруйнованої святині. Зокрема, у червні 2014 року почали відновлювати дах, щоб зупинити руйнування костелу. До фінансування ремонтних робіт долучився о. Станіслав Жак із США, родина якого походить з Біща. 26 липня 2015 року єпископ-помічник Львівський Леон Малий освятив частково відремонтований храм та копії врятованих 1944 року завдяки німецькому унтерофіцеру Георгію Францу ікон.
Біще продовжують обслуговувати дієцезіальні священники із парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах.
Головна сторінка