Баранівка вперше письмово згадується 1441 року у книгах галицького суду, є також згадка у документах 1469 року.
У 80-х роках ХІХ століття нараховувала понад 380 селян, з них приблизно по 175 римо- та греко-католиків, нині ж у селі проживає понад дві сотні мешканців.
Належало до Береженського району, а від 19 липня 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду Баранівки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1908-1909 роках у селі
коштом вірян та, ймовірно, місцевих власників Потоцьких було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили 1910 року. Поруч із храмом постала також
мурована дзвіниця.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Під час І світової війни поблизу Баранівки по річці Золота Липа пролягала лінія фронту, внаслідок чого багато будівель села було зруйновано. Істотних пошкоджень
зазнали також каплиця і дзвіниця. Але у міжвоєнний період святиню відремонтували. 1934 року Баранівка перейшла до новоствореної парафії Матері
Божої Неустанної Допомоги у Шибалині, а кількість вірян у селі наприкінці 30-х років перевищила дві сотні.
У радянські часи зачинена каплиця використовувалась, ймовірно, як складське приміщення. Пізніше колишня римсько-католицька святиня пустувала та руйнувалась.
Правда, останні її фотознімки свідчать, що храм було, принаймні, зовні відремонтовано.
Strona główna