KOTÓW. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Śnieżnej (1927 - 1928). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47531 Котів

Перша письмова згадка про Котів (Кутів) датується 1416 роком, згадується також 1545 року. У XVII-XIX століттях ним володіли Потоцькі, за яких поселення отримало магдебурзьке право. Вони ж збудували замок, який пізніше перебудували на палац. У 80-х роках ХІХст. тут проживало понад 750 мешканців, у тому числі більше 620 греко- і понад 120 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше чотирьох сотень осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії у Бережанах. Перша каплиця у Котові подається у схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із кінця 60-х років ХІХ століття, проте від 1890 року вказується як приватна (можливо, була в палаці чи на цвинтарі).

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 14
1899 - призначено новим єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Болеслава Клопотовського;
1924 - ще незавершений храм у Пеняках на Львівщині освятив під старим титулом св. Альфонса Родрігеса о. Станіслав Краусс;
1925 - майбутнього єпископа Адольфа Шельонжека призначено ординарієм відновленої Луцької дієцезії;
2014 - єпископ Антал Майнек у Хусті на Закарпатті освятив костел св. Анни і св. Йоахима після фундаментального ремонту;
Następna data: grudzień, 15
1777 - о. Фердинанд Кіцький призначений єпископом-помічником у Львові;
1891 - о. П. Кісаржевський освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові;
1932 - колишній ординарій та єпископ-емерит Тираспольський Антон Церр помер у Зельці (Лиманському) на Одещині;
2002 - кардинал Мар'ян Яворський в колишньому костелі Матері Божої Громничної у Львові відправив першу Службу Божу;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові на Львівщині відкрив та освятив пам'ятник бл. Йоану Павлу ІІ;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий годинник, встановлений на вежі костелу св. Катерини у Мостиськах на Львівщині;

Наприкінці 80-х років мешканці Котова Франциск, Антоній і Михайло Цесєльські за згодою бережанського настоятеля о. Леонарда Солецького звернулись до місцевого власника Станіслава Потоцького з проханням про виділення земельної ділянки під будівництво храму, на що отримали швидку згоду. У вересні 1889 року мурована каплиця вже була готова, а в жовтні її освятив о. Солецький. 2 серпня 1890 року архієпископ Северин Моравський дозволив у ній проводити богослужіння, а 7 липня 1891 року Святіший Отець Леон ХІІІ надав вірянам відпуст Матері Божої Сніжної.

Zdjęcie: Михайло Музичка

У червні 1915 року каплицю у Котові разом із селом спалили московітські війська, а її відбудову розпочали у травні 1921 року коштом бережанської повітової влади. 16 жовтня цього ж року відновлений храм освятив бережанський декан і настоятель о. Броніслав Лімановський, проте завершальні роботи у ньому тривали ще наступного року. Мав він тоді лише один вівтар із образом Матері Божої Скорботної та скульптуркою Матері Божої Непорочної, але його оснащення суттєво зросло у наступні роки. Весною 1922 року почали також спорудження парафіяльного будинку, а 27 жовтня цього ж року у ньому оселився священник-експозит утвореної тут ще 1 вересня 1921 року парафіяльної експозитури, яка декретом Львівської курії 30 жовтня 1923 року була піднесена до рангу парафії. У 1924 року було збудовано дерев'яну дзвіницю, на яку повісили придбані два дзвони.

Проте технічний стан відбудованої каплиці у Котові, не кажучи вже про його малі розміри, залишав бажати кращого. Новопризначений адміністратор о. Ян Гах 1925 року замовив виготовлення проекту нового костелу бережанському архітектору Владиславу Гертману, а 31 жовтня 1926 року освятив земельну ділянку під його спорудження та хрест на ній. Будівництво нової святині коштом владних інституцій, Львівської курії та пожертв вірян розпочали у травні 1927 року. 5 червня цього ж року вже згаданий о. Лімановський освятив її наріжний камінь, а 6 листопада - хрест на стіні вежі. Будівельні та оздоблювальні роботи продовжили у період від 5 травня по 28 вересня 1928 року, при цьому встановили три вівтарі та придбали інше костельне оснащення. 29 вересня цього ж року новозбудований храм консекрував архієпископ Болеслав Твардовський.

Zdjęcie: Михайло Музичка

Втім, дооснащення костелу в Котові та впорядкування прилеглої території продовжувалось і далі. Головний його вівтар отримав образ Матері Божої Скорботної (ймовірно, із розібраної 1937 року колишньої каплиці), а бічні - ікони св. Терези і Пресвятого Серця Ісуса. Адміністратор о. Гах у 30-х роках продовжував осблуговувати котівську парафію, яка до 1936 року налічувала понад 1800 вірних, що проживали також ще у п'яти сусідніх селах, та мала філіальний костел у Мечищеві (до його виділення в самостійну парафію). 19 вересня 1939 року о. Гах загинув від рук бойовиків УПА, як і 8 вересня 1940 року наступний адміністратор о. Владислав Білінський. Парафію перейняв адіміністратор в Мечищеві о. Броніслав Гук, який проживав у Бережанах. 19 липня 1947 року він разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі.

Радянська влада зачинений храм у Котові традиційно використовувала як колгоспне зерносховище. Але від початку 90-х років, коли завалився дах, колишня римсько-католицька святиня перебуває у стані руїни.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI:
Lokalizacja: Archid-ja Lwowska, Tarnopolski obw.; Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: Zniszczone / Częściowo; Wezwanie: MATKI BOŻEJ / Іnne; Wiek: XIX-XXI wieki / XX stulecie;