ЛІТЯТИН. Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1897 - 1898). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47530 Літятин

Село вперше згадується 15 січня 1443 року, є також згадки у 1454, 1473 і 1483 роках. 1880 року у Літятині проживало 731 мешканців, причому римо- і греко-католиків було приблизно порівно, нині село має трохи більше шести сотень осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католицька громада латинського обряду села належала до парафії св. Станіслава єп. мч. у Козовій. 13 липня 1896 року римо-католики Літятина, чисельність яких тоді перевищила чотири сотні вірних, надіслали Львівській курії листа щодо будівництва у селі костелу. Через два дні козовський настоятель о. Ян Оцеткевич переслав до Курії проект та кошторис майбутнього храму.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Наступна дата: грудень, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;

Спорудження філіального мурованого костелу у Літятині розпочали весною 1897 року, а завершили, в основному, літом наступного, 1898 року. 1899 року його було освячено. Відтоді козовські душпастирі звершували у ньому богослужіння спочатку кожного тижня, а від 1907 року - часто. Перед І світовою війною кількість вірян у селі вже становила п'ять з половиною сотень осіб. У 1922 році у сусідньому селі Щепанів оселились польські колоністи, які стали добиватись заснування у Літятині самостійної парафії.

У 1924 році у селі вже було споруджено парафіяльний будинок, а 18 травня наступного, 1925 року тут постала окрема парафія, яка наприкінці 30-х років охоплювала ще чотири сусідніх села та нараховувала понад тисячу вірних. Їх від 1928 року обслуговував адміністратор о. Франциск Пизнар. Костел мав три неоготичні дерев'яні вівтарі кінця ХІХ століття (головний з образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконою Святої Родини і скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса), а також муровану дзвіницю на три дзвони.

Фотознімок: Julius Romanov

Останній адміністратор парафії у Літятині о. Франциск Ступак покинув її 1 травня 1945 року разом із найціннішим костельним майном та частиною парафія-поляків, виїхавши до Польщі. 1949 року зачинений храм перетворили на склад збіжжя та хімдобрив, а 1965 року він став складським приміщенням розташованої поруч школи. Ймовірно, що колишня римсько-католицька святиня досі використовується саме за таким призначенням.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.