47535 Мечищів
Перша писемна згадка про Мечищів походить із 1438 року, село згадується також у 1497 році. 1880 року тут проживало 1383 мешканців, 1900 року - 1658 осіб. Переважна більшість його наслення була греко-католиками, нині у селі мешкає майже шість сотень осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Католики латинського обряду Мечищева спочатку належали до парафії у Бережанах, проте через віддаленість парафіяльного костелу послуговувались місцевою греко-католицькою церквою. Проте у 90-х роках ХІХ століття увійшли в конфлікт із греко-католицьким парохом, тому 1894 року (за чисельності три з половиною сотні осіб) прийняли рішення збудували власну святиню у селі.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: червень, 18 | |
1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
Наступна дата: червень, 19 | |
2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив невеликий приватний будинок у центрі Горлівки на Донеччині в якості парафіяльної каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа; |
З цією ініціативою вони звернулись до бережанського настоятеля о. Леонарда Солецького, на прохання якого місцевий власник Герш Горовіч не тільки подарував земельну ділянку під будівництво храму в Мечищеві, але й погодився за півціни продати для нього будматеріали. Цього ж, 1894 року і розпочалось спорудження каплиці, а завершилось, в основному, 1896 року. Будівельні роботи здійснювали, як правило, безоплатно самі віряни. Завершальні праці провели 1897 року частково коштом Львівської курії, тоді ж і встановлено тимчасовий вівтар та придбано частину костельного оснащення, а храм освятив о. Солецький. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця каплиця згадується 1901 року.
У 1911-1912 роках оснащення каплиці у Мечищеві суттєво збагатилось завдяки дотації адміністратора маєтку (і зята Горовіча) Беніаміна Самуеля та пожертвам вірних. Зокрема, замінили тимчасовий вівтар новим, в якому розмісти придбане у Відні Самуелем Розп'яття, освячене у травні 1914 року о. Солецьким. Під час І світової війни святиню було пограбовано та майже повністю спалено (попередньо частину костельного майна вдалось зберегти у Бережанах). 1921 року храм відбудували, 16 жовтня його святив о. Броніслав Лімановський. Цього ж року Мечищів перейшов до новоутвореної експозитури, а потім - парафії у Котові .
Протягом наступних років відновлювали костельне оснащення храму у Мечищеві, повертаючи якісь предмети із Бережан, та прилбаваючи нові. У 1934 році завдяки коштам та будматеріалам, виділеним родиною Трачових, котовським адміністратором о. Янам Гахом і бережанським повітовим урядом, у селі розпочали будівництво парафіяльного будинку. 1396 року, коли Мечищів виділився у самостійну парафію, її адміністатор о. Адам Роч спочатку оселився у приватному будинку, бо спорудження плебанії завершили лише наступного року. Тоді ж відновили також і костел, в якому встановили нові вівтарі - головний та бічний Матері Божої Святого Скапулярію. Парафія ж нараховувала майже тисячі вірян.
Після смерті від рук вояків УПА 8 вересня 1940 року котовського адміністратора о. Владислава Білінського черговий адміністатор у Мечищеві о. Броніслав Гук опікувався також парафією у Котові. 14 вересня 1944 року він переїхав до Бережан, звідки продовжував обслуговувати дві парафії, проте 19 липня 1945 року виїхав до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна із двох храмів. Ще в лютому 1945 року було зруйновано парафіяльний будинок у Мечищові, а костел суттєво постраждав. Якийсь час він простояв пусткою, а в 50-х роках його розібрали.