 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47535 Мечищів
Перша писемна згадка про Мечищів походить із 1438 року, село згадується також у 1497 році. 1880 року тут проживало 1383 мешканців, 1900 року - 1658 осіб. Переважна більшість його наслення була греко-католиками, нині у селі мешкає майже шість сотень осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Католики латинського обряду Мечищева спочатку належали до парафії у Бережанах, проте через віддаленість парафіяльного костелу послуговувались місцевою греко-католицькою церквою. Проте у 90-х роках ХІХ століття увійшли в конфлікт із греко-католицьким парохом, тому 1894 року (за чисельності три з половиною сотні осіб) прийняли рішення збудували власну святиню у селі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 07 | |
| 1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
| 2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
| 2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
| Наступна дата: грудень, 08 | |
| 1737 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського; |
| 1873 | - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині; |
| 1878 | - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1890 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1926 | - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським; |
| 1930 | - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1933 | - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський; |
| 1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині; |
| 2006 | - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній; |
| 2010 | - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест; |
З цією ініціативою вони звернулись до бережанського настоятеля о. Леонарда Солецького, на прохання якого місцевий власник Герш Горовіч не тільки подарував земельну ділянку під будівництво храму в Мечищеві, але й погодився за півціни продати для нього будматеріали. Цього ж, 1894 року і розпочалось спорудження каплиці, а завершилось, в основному, 1896 року. Будівельні роботи здійснювали, як правило, безоплатно самі віряни. Завершальні праці провели 1897 року частково коштом Львівської курії, тоді ж і встановлено тимчасовий вівтар та придбано частину костельного оснащення, а храм освятив о. Солецький. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця каплиця згадується 1901 року.
У 1911-1912 роках оснащення каплиці у Мечищеві суттєво збагатилось завдяки дотації адміністратора маєтку (і зята Горовіча) Беніаміна Самуеля та пожертвам вірних. Зокрема, замінили тимчасовий вівтар новим, в якому розмісти придбане у Відні Самуелем Розп'яття, освячене у травні 1914 року о. Солецьким. Під час І світової війни святиню було пограбовано та майже повністю спалено (попередньо частину костельного майна вдалось зберегти у Бережанах). 1921 року храм відбудували, 16 жовтня його святив о. Броніслав Лімановський. Цього ж року Мечищів перейшов до новоутвореної експозитури, а потім - парафії у Котові .
Протягом наступних років відновлювали костельне оснащення храму у Мечищеві, повертаючи якісь предмети із Бережан, та прилбаваючи нові. У 1934 році завдяки коштам та будматеріалам, виділеним родиною Трачових, котовським адміністратором о. Янам Гахом і бережанським повітовим урядом, у селі розпочали будівництво парафіяльного будинку. 1396 року, коли Мечищів виділився у самостійну парафію, її адміністатор о. Адам Роч спочатку оселився у приватному будинку, бо спорудження плебанії завершили лише наступного року. Тоді ж відновили також і костел, в якому встановили нові вівтарі - головний та бічний Матері Божої Святого Скапулярію. Парафія ж нараховувала майже тисячі вірян.
Після смерті від рук вояків УПА 8 вересня 1940 року котовського адміністратора о. Владислава Білінського черговий адміністатор у Мечищеві о. Броніслав Гук опікувався також парафією у Котові. 14 вересня 1944 року він переїхав до Бережан, звідки продовжував обслуговувати дві парафії, проте 19 липня 1945 року виїхав до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна із двох храмів. Ще в лютому 1945 року було зруйновано парафіяльний будинок у Мечищові, а костел суттєво постраждав. Якийсь час він простояв пусткою, а в 50-х роках його розібрали.
