НАРАЇВ. Колишній костел Матері Божої Сніжної (1903 - 1904). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47513 Нараїв

Нараїв, утворений колишніми поселеннями Нараїв-місто і Нараїв-село, вперше письмово як містечко згадується 1443 року, є також згадки у 1477, 1479 і 1490 роках. 1578 року отримав магдебурзьке право (за іншою інформацією, його тоді було лише підтверджено, а надано - раніше). 1939 року тут (у місті і селі) проживало понад сім тисяч мешканців, з яких більше п'яти тисяч були українцями, нині ж село має близько 1700 осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Перший (дерев'яний) костел у Нараєві був знищений близько 1591 року та відновлений не пізніше 1600 року. Проте вже 1615 року цей храм знову згадується як зруйнований. Чергова святиня постала перед 1662 роком, але й вона протривало недовго. Парафія ж тут перестала існувати у першій чверті XVII століття. У 1701-1705 роках коштом місцевого власника Адама Сенявського споруджено наступний дерев'яний костел та відновлено парафію, проте вже через чотири роки храм спалили шведські (чи московітські) війська.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;

У 1718 році Сенявський збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії в Нараєві. Ймовірно, саме тоді збудували чергову дерев'яну святиню, яка 1741 року мала три вівтарі (головний Матері Божої Сніжної та бічні св. Йосифа і св. Антонія) і два дзвони. Нарешті, після 1754 року завдяки тодішньому власнику Августу Чарторийському постав останній дерев'яний (дубовий) костел, який у 1774 році консекрував архієпископ Вацлав Сераковський. Храм тоді також мав три вівтарі, присвята яких не відрізнялась від попередніх, окрему дзвіницю із одним дзвоном та вже перебував у поганому стані внаслідок недостатнього забезпечення парафії. У 1782 році після зачинення замкового костелу Пресвятої Трійці у Бережанах частину його спорядження отримала нараївська святиня. А відновили її лише 1789 року. Втім, вже 1820 року знову зафіксовано поганий технічний стан храму, що підтверджувалось документами у 1829, 1840 і 1876 роках.

До 1878 року було здійснено частковий ремонт костелу у Нараєві та споруджено муровану дзвіницю, але це не суттєво покращало стан храму, який у 1892-1902 роках вважався вже 'катастрофічним'. Спорудження нового (мурованого) костелу (про його необхідність йшлось у всіх візитаційних актах, починаючи від 1820 року) розпочалось 25 липня 1903 року вмуруванням та освяченням наріжного каменя після того, як розібрали стару святиню. Завершили будівництво 1904 року коштом чергових власників містечка Потоцьких завдяки зусиллям настоятеля о. Владислава Бауера. У наступні роки здійснювалось його спорядження. Храм отримав, зокрема, ті ж три вівтарі із колишньою присвятою. 1922 року новоспоруджений костел консекрував єпископ Болеслав Твардовський.

Від 1933 року парафію в Нараєві обслуговував настоятель о. Антоній Лісак. Охоплювала вона кілька сусідніх населених пунктів, мала близько 2300 вірян та філіальну святиню в Рогачині. У 1944 році німецькі окупанти перетворили храм на склад муки і парафіяльний будинок - на пекарню, а 22 липня цього ж року підпалили костел, оскільки, полишаючи Нараїв, не змогли вивезти з нього харчові продукти. 9 серпня 1945 року парафію покинув також о. Лісак. В середині 50-х років святиню було повністю розібрано. 2018 року на її місці освятили капличку із скульптурою Матері Божої.

Фотознімок: Viktor Svyshcho
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.