|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47523 Підвисоке
Перша документальна згадка про Підвисоке - 30 січня 1447 року, згадується також у 1524 і 1558 роках. 6 березня 1595 року отримало магдебурзьке право, підтверджене 31 грудня 1626 року (називалось також Високе). Потім містечко занепало і наприкінці XVIIст. знову стало селом. 1870 року тут проживало 314 мешканців, 1880 року - 331, у тому числі 175 римо-католиків, нині - близько 270 осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
У 1618 році місцевий власник Ян Висоцький фундував у Підвисокому парафію, тоді ж чи трохи раніше постав також перший (дерев'яний) костел під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. 1716 року занотовано, що вбогу парафію, яка не мала настоятеля, а лише - вікарія, передадуть під опіку препозита бережанського шпиталю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
У 1741 році храм у Підвисокому вже не мав даху і дверей, а 1761 року від нього залишилась лише 'жалюгідна, запустіла, дерев'яна каплиця'. 1767 року стверджувалось, що немає жодної надії на відбудову костелу, який, як зафіксовано 1774 року, може бути лише джерелом будматеріалів для спорудження нової святині чи парафіяльного будинку. Вже через кілька років цей храм розібрали, встановивши на його місці хрест, а парафію - ліквідували.
У 1853 році у Підвисокому постала парафіяльна експозитура, яка охопила ще з десяток сусідніх сіл. Богослужіння спочатку відбувались у місцевій греко-католицькій церкві, від 1855 року - у збудованій дерев'яній каплиці (роком пізніше експозитура стала капеланією), а від 1869 року - у невеличкому мурованому костелі, який 21 серпня 1892 року консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина під старим титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. 1903 року споруджено новий парафіяльний будинок замість дерев'яного з 1855 року, проте через два роки він згорів.
У 1925 році у Підвисокому розпочали підготовку до розбудови храму, проект якої виготовив бережанський архітектор Владислав Гертман, а в наступні кілька років збирали на неї кошти. Втім, визнавши розбудову недоцільною, у цього ж архітектора замовили проект нового костелу. І 1928 року, коли стіни старого храму вже потріскались, поруч з ним розпочали спорудження нової святині, наріжний камінь якої освятили 24 червня. У жовтні цього ж року стіни будівлі накрили тимчасовим дахом, а 3 вересня наступного року освятили хрест на вежичці і в листопаді накрили костел бляхою. Завершили його будівництво 1930 року. 24 вересня 1933 року новоспоруджений храм освятив декан львівський-міський о. Вікентій Чайковський, а 20 червня 1936 року його консекрував єпископ-помічник Львівський Євгеній Базяк. Святиня отримала титул Імені Пресвятої Діви Марії.
Костел у Підвисокому мав три вівтарі (головний із образом Матері Божої Ченстоховської і бічні із скульптурками Матері Божої і Пресвятого Серця Ісуса, інше досить значне спорядження, дзвіницю із трьома дзвонами. Парафія ж наприкінці 30-х років нараховувала понад 3800 вірних, охоплювала кілька сусідніх сіл та мала святині у Вульці (нині - Волиця) і Курянах (раніше були також у Данильчому, Нижній Липиці і Сарниках (Верхніх)) та від 1931 року обслуговувалась настоятелем о. Антонієм Фараноським. 30 січня 1944 року його вбили німецькі окупанти.
У червні 1945 року виїхав із Підвисокого до Польщі останній душпастир о. Станіслав Хабіра, забравши зі собою все рухоме майно костелу. Зачинений храм радянська влада використовувала як зерносховище та склад хімдобрив, а старий костел після війни було розібрано. Навесні 1989 року колишню римсько-католицьку святиню отримали православні, проте у листопаді цього ж року її перейняли греко-католики, які після ремонту освятили її як церкву св. архістратига Михаїла.
Головна сторінка