SZYBALIN. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1925 - 1928). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47521 Шибалин

Шибалин вперше письмово згадується 1475 року. У 90-х роках ХІХ століття тут проживало понад півтори тисячі мешканців, з них лише 15 поляків, хоча римо-католиків було близько чотирьох сотень. Нині населення села - понад 1200 осіб. До 19 липня 2020 року входило до Бережанського району, а тепер - до Тернопільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1899-1900 роках у Шибалині було споруджено філіальну каплицю. Під час І світової війни вона зазнала спустошення та була повністю зруйнована австрійсько-угорськими солдатами. Сучасний мурований храм постав вже після війни завдяки зусиллям настоятеля парафії о. Броніслава Лімановського: за чисельності вірних майже шість з половиною сотень осіб земельну ділянку під його будівництво освятили 19 квітня 1925 року, а наріжний камінь заклали та освятили 21 червня цього ж року.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Następna data: maj, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

Будівництво святині спочатку здійснювалось коштом парафії, Львівської курії, банківського кредиту та пожертв місцевих вірян. Окрім того, деякі парафіяни пожертвували будматеріали для храму, зокрема, Яків Потоцький - дошки для даху, а Станіслав Вишневський - дахівку. Хоча станом на 1928 рік виконали основну частину будівельних робіт, проте для завершення спорудження костелу коштів не вистачило, тому довелось 1928 року продати парафіяльну землю у селі Дрищів (нині - Надрічне). Освячення новозбудованого храму відбулось 30 вересня цього ж року.

Zdjęcie: Julius Romanov

У 1932 році поблизу костелу за проектом бережанського архітектора Яна Гертмана, який, можливо, також виконав проекту храму, збудували парафіяльний та господарські будинки, а вже зі серпня наступного року у Шибалині почав працювати адміністратор о. Франциск Желеховський. Хоча самостійну парафію, до якої увійшли також сусідні Баранівка зі своєю каплицею та Комарівка, було утворено лише 13 лютого 1934 року. Наприкінці 30-х років чисельність парафіян, яких продовжував обслуговувати о. Желеховський, перевищила тисячу вірних. Костел мав головний необароковий дерев'яний вівтар 1928 року авторства Яна Войтовича із Перемишлян та бічний св. Франциска Асизького 1939 року.

Zdjęcie: Julius Romanov

Останній настоятель парафії о. Петро Янік покинув Шибалин, забравши зі собою частину костельного майна (решту перенесли до храму в Бережанах), 21 травня 1945 року. Шибалинська святиня у радянські часи слугувала колгоспним складом, нині ж пустує та поступово руйнується.

Źródło zdjęcia: blog.adriansitko.pl
INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI:
Lokalizacja: Archid-ja Lwowska, Tarnopolski obw.; Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: Zniszczone / Częściowo; Wezwanie: MATKI BOŻEJ / Pomocy; Wiek: XIX-XXI wieki / XX stulecie;