BEREŻANKA. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1935 - 1939). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48723 Бережанка

Перша письмова згадка про Бережанку датується 1431 роком, згадується також у 1441, 1469, 1528, 1530, 1540, 1542, 1564 і 1570 роках. 1880 року тут проживало понад півтисячі мешканців (переважно - українців), у ХХст. до Ісв. війни - трохи більше, 1921 року - 416, 1931 року - 437, нині лише трохи більше півсотні осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католицька громада латинського обряду села Бережанка належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі(-Подільській). Її чисельність в середині ХІХст. не перевищувала шість десятків вірян, наприкінці цього століття зросла до сотні, а в першій половині 30-х років ХХ століття збільшилась ще на десяток осіб. Свою святиню вони почали споруджувати не пізніше середини 30-х років.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 08
1908	- теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998	- костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Następna data: listopad, 09
1834	- інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924	- вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996	- храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019	- у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020	- у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;

Останній детальний схематизм Львівської архідієцезії початку 1936 року подає муровану каплицю у Бережанці такою, що ще продовжує будуватись. Враховуючи порівняно невелику кількість місцевих римо-католиків, можна із впевненістю вважати, що спорудження храму та його мінімальне спорядження навряд чи завершилось раніше початку ІІ світової війни (навіть попри те, що до фінансування каплиці, швидше за все, долучились місцеві власники Голуховські).

Від 1947 року зачинений храм у Бережанці використовувався радянською владою як зерносховище та водонапірна башта. Повернули святиню місцевим вірянам 1993 року, після чого вони її відремонтували.