|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38
Борщів засновано у давньоукраїнські часи, його околиці містять відповідні городище і могильник, а на старому кладовищі є хрест з написом '1330 рік'. У документах уперше згадується 1456 року (вже як місто), хоча лише у 1629р. отримав магдебурзьке право, підтверджене 1785 року. У 1810р. тут проживало 1054 мешканців, 1880 року - 3626, більшість яких була римо-католиками, нині - понад десять тисяч осіб. Із 1867 року Борщів був повітовим центром, з радянських часів - райцентром, від 2020 року входить до Чортківського району.
У 1663 році у Борщові було засновано парафію у складі Кам'янецької дієцезії коштом місцевого власника Мартина Дудинського та збудовано перший дерев'яний костел, проте його знищили турки і татари, ймовірно, в останній чверті XVII століття. 1763 року спорудили муровану святиню, вежу якої перебудували з оборонної вежі замку XVII століття. І лише через століття, 1871 року належним чином оздоблений та оснащений храм консекрували (під титулом Пресвятої Трійці, проте ця присвята згадується, принаймні, від 1857 року).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Наприкінці XVIII - на початку XIX століть австрійська влада ініціювала, а Святий Престол підтвердив, передачу галицьких парафії Кам'янецької дієцезії, у тому числі і борщівської, Львівській архідієцезії. Проте у схематизмі архідієцезії 1814 року вони ще не подаються, а в 30-х роках цього століття та на початку 40-х чисельність парафії у Борщові становила приблизно 5 тисяч вірян, обслуговувалась вона о. Яном Паняком. Пізніше нею опікувався настоятеліь о. Ян Лесніцький. Принаймні, від 1861 року, коли настоятелем тут служив о. Ігнатій Веселовський, а кількість римо-католиків у Борщові та ще 15 навколишніх населених пунктах збільшилась майже до шести тисяч, у схематизмах згадуються каплиці у Висічці, філіальна у Глибочку (до 1867 року), цвинтарна у Мушкатівці (освячена 1848 року, зруйнована наприкінці 40-х років ХХст.) і Новосілці-Костюковій.
У 70-х роках до 1887 року настоятелем у Борщові служив о. Миколай Лісенецький, ківлькість вірян зменшилась до 5 тисяч, оскільки з неї виокремили Глибочок. Від 1881 року згадується борщівська каплиця (ймовірно, та, що поблизу костелу). В середині 80-х років додалась каплиця у Юр'ямполі (споруджена 1883 року, освячена у 1894р.). У 1890 році парафію перейняв настоятель о. Франциск Волошинський, тоді окрім вже згаданих вперше подається каплиця у Ланівцях (освячена 1888 року, розібрали у 50-х роках ХІст.). У 1894р. занотовано також освячену 1893 року каплицю у Слобідці-Мушкатівській, 1896 року - у Королівці, 1903 року - у Верхняківцях та Вовківцях (освячена 1902 року, 1910 року - у Стрілківцях. У 1910р. настоятелем у Борщові став о. Антоній Смолінський, її чисельність змешилась до 4600 вірних, оскільки ще 1902 року з неї виділилась Королівка із Новосілкою-Костюковою та Юр'ямполем. Втім, перед Ісв. війною борщівська парафія вже нараховувала понад 5300 осіб.
Від 1919 року аж до своєї смерті 1949 року у Борщові служив настоятель о. Йосиф Маховський, завдяки зусиллям якого костел було реставровано у 1928-1930 роках. Парафія у міжвоєнний період налічувала від чотирьох з половиною до понад п'яти тисяч вірних, додалась каплиця у Пищатинцях. Храм залишався чинним після ІІ світової війни. 1950 року, коли в парафії залишилось лише дві сотні вірян, настоятелем став о. Йосиф Адамчик, який працював тут вікарієм від 1934 року. Після його смерті у 1963 році понад 260 римо-католиків опинились під опікою настоятеля о. Якова Мацишина (проживав у Кременці). Помер 1973 року, він та оо. Маховський і Адамчик поховані на борщівському кладовищі.
Від 1974 року парафію у Борщові обслуговував (також із Кременця) молодий священник о. Маркіян Трофим'як, майбутній єпископ, а від 1991 року тут служать отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла).
Прикостельна територія у Борщові містить невелику каплицю (ймовірно, освячену 1878 року), а також скульптури св. Франциска (1870р.) та Матері Божої.
Головна сторінка