БОРЩІВ. Костел Пресвятої Трійці (1763). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоукраїнські часи, його околиці містять відповідні городище і могильник, а на старому кладовищі є хрест з написом '1330 рік'. У документах уперше згадується 1456 року (вже як місто), хоча лише у 1629р. отримав магдебурзьке право, підтверджене 1785 року. У 1810р. тут проживало 1054 мешканців, 1880 року - 3626, більшість яких була римо-католиками, нині - понад десять тисяч осіб. Із 1867 року Борщів був повітовим центром, з радянських часів - райцентром, від 2020 року входить до Чортківського району.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію у складі Кам'янецької дієцезії коштом місцевого власника Мартина Дудинського та збудовано перший дерев'яний костел, проте його знищили турки і татари, ймовірно, в останній чверті XVII століття. 1763 року спорудили муровану святиню, вежу якої перебудували з оборонної вежі замку XVII століття. І лише через століття, 1871 року належним чином оздоблений та оснащений храм консекрували (під титулом Пресвятої Трійці, проте ця присвята згадується, принаймні, від 1857 року).

Наприкінці XVIII - на початку XIX століть австрійська влада ініціювала, а Святий Престол підтвердив, передачу галицьких парафії Кам'янецької дієцезії, у тому числі і борщівської, Львівській архідієцезії. Проте у схематизмі архідієцезії 1814 року вони ще не подаються, а в 30-х роках цього століття та на початку 40-х чисельність парафії у Борщові становила приблизно 5 тисяч вірян, обслуговувалась вона о. Яном Паняком. Пізніше нею опікувався настоятеліь о. Ян Лесніцький. Принаймні, від 1861 року, коли настоятелем тут служив о. Ігнатій Веселовський, а кількість римо-католиків у Борщові та ще 15 навколишніх населених пунктах збільшилась майже до шести тисяч, у схематизмах згадуються каплиці у Висічці, філіальна у Глибочку (до 1867 року), цвинтарна у Мушкатівці (освячена 1848 року, зруйнована наприкінці 40-х років ХХст.) і Новосілці-Костюковій.

У 70-х роках до 1887 року настоятелем у Борщові служив о. Миколай Лісенецький, ківлькість вірян зменшилась до 5 тисяч, оскільки з неї виокремили Глибочок. Від 1881 року згадується борщівська каплиця (ймовірно, та, що поблизу костелу). В середині 80-х років додалась каплиця у Юр'ямполі (споруджена 1883 року, освячена у 1894р.). У 1890 році парафію перейняв настоятель о. Франциск Волошинський, тоді окрім вже згаданих вперше подається каплиця у Ланівцях (освячена 1888 року, розібрали у 50-х роках ХІст.). У 1894р. занотовано також освячену 1893 року каплицю у Слобідці-Мушкатівській, 1896 року - у Королівці, 1903 року - у Верхняківцях та Вовківцях (освячена 1902 року, 1910 року - у Стрілківцях. У 1910р. настоятелем у Борщові став о. Антоній Смолінський, її чисельність змешилась до 4600 вірних, оскільки ще 1902 року з неї виділилась Королівка із Новосілкою-Костюковою та Юр'ямполем. Втім, перед Ісв. війною борщівська парафія вже нараховувала понад 5300 осіб.

Від 1919 року аж до своєї смерті 1949 року у Борщові служив настоятель о. Йосиф Маховський, завдяки зусиллям якого костел було реставровано у 1928-1930 роках. Парафія у міжвоєнний період налічувала від чотирьох з половиною до понад п'яти тисяч вірних, додалась каплиця у Пищатинцях. Храм залишався чинним після ІІ світової війни. 1950 року, коли в парафії залишилось лише дві сотні вірян, настоятелем став о. Йосиф Адамчик, який працював тут вікарієм від 1934 року. Після його смерті у 1963 році понад 260 римо-католиків опинились під опікою настоятеля о. Якова Мацишина (проживав у Кременці). Помер 1973 року, він та оо. Маховський і Адамчик поховані на борщівському кладовищі.

Від 1974 року парафію у Борщові обслуговував (також із Кременця) молодий священник о. Маркіян Трофим'як, майбутній єпископ, а від 1991 року тут служать отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла).

Прикостельна територія у Борщові містить невелику каплицю (ймовірно, освячену 1878 року), а також скульптури св. Франциска (1870р.) та Матері Божої.