BORSZCZÓW. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1763). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоукраїнські часи, його околиці містять відповідні городище і могильник, а на старому кладовищі є хрест з написом '1330 рік'. У документах уперше згадується 1456 року (вже як місто), хоча лише у 1629р. отримав магдебурзьке право, підтверджене 1785 року. У 1810р. тут проживало 1054 мешканців, 1880 року - 3626, більшість яких була римо-католиками, нині - понад десять тисяч осіб. Із 1867 року Борщів був повітовим центром, з радянських часів - райцентром, від 2020 року входить до Чортківського району.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію у складі Кам'янецької дієцезії коштом місцевого власника Мартина Дудинського та збудовано перший дерев'яний костел, проте його знищили турки і татари, ймовірно, в останній чверті XVII століття. 1763 року спорудили муровану святиню, вежу якої перебудували з оборонної вежі замку XVII століття. І лише через століття, 1871 року належним чином оздоблений та оснащений храм консекрували (під титулом Пресвятої Трійці, проте ця присвята згадується, принаймні, від 1857 року).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Następna data: wrzesień, 09
1923	- єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001	- в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

Наприкінці XVIII - на початку XIX століть австрійська влада ініціювала, а Святий Престол підтвердив, передачу галицьких парафії Кам'янецької дієцезії, у тому числі і борщівської, Львівській архідієцезії. Проте у схематизмі архідієцезії 1814 року вони ще не подаються, а в 30-х роках цього століття та на початку 40-х чисельність парафії у Борщові становила приблизно 5 тисяч вірян, обслуговувалась вона о. Яном Паняком. Пізніше нею опікувався настоятеліь о. Ян Лесніцький. Принаймні, від 1861 року, коли настоятелем тут служив о. Ігнатій Веселовський, а кількість римо-католиків у Борщові та ще 15 навколишніх населених пунктах збільшилась майже до шести тисяч, у схематизмах згадуються каплиці у Висічці, філіальна у Глибочку (до 1867 року), цвинтарна у Мушкатівці (освячена 1848 року, зруйнована наприкінці 40-х років ХХст.) і Новосілці-Костюковій.

У 70-х роках до 1887 року настоятелем у Борщові служив о. Миколай Лісенецький, ківлькість вірян зменшилась до 5 тисяч, оскільки з неї виокремили Глибочок. Від 1881 року згадується борщівська каплиця (ймовірно, та, що поблизу костелу). В середині 80-х років додалась каплиця у Юр'ямполі (споруджена 1883 року, освячена у 1894р.). У 1890 році парафію перейняв настоятель о. Франциск Волошинський, тоді окрім вже згаданих вперше подається каплиця у Ланівцях (освячена 1888 року, розібрали у 50-х роках ХІст.). У 1894р. занотовано також освячену 1893 року каплицю у Слобідці-Мушкатівській, 1896 року - у Королівці, 1903 року - у Верхняківцях та Вовківцях (освячена 1902 року, 1910 року - у Стрілківцях. У 1910р. настоятелем у Борщові став о. Антоній Смолінський, її чисельність змешилась до 4600 вірних, оскільки ще 1902 року з неї виділилась Королівка із Новосілкою-Костюковою та Юр'ямполем. Втім, перед Ісв. війною борщівська парафія вже нараховувала понад 5300 осіб.

Від 1919 року аж до своєї смерті 1949 року у Борщові служив настоятель о. Йосиф Маховський, завдяки зусиллям якого костел було реставровано у 1928-1930 роках. Парафія у міжвоєнний період налічувала від чотирьох з половиною до понад п'яти тисяч вірних, додалась каплиця у Пищатинцях. Храм залишався чинним після ІІ світової війни. 1950 року, коли в парафії залишилось лише дві сотні вірян, настоятелем став о. Йосиф Адамчик, який працював тут вікарієм від 1934 року. Після його смерті у 1963 році понад 260 римо-католиків опинились під опікою настоятеля о. Якова Мацишина (проживав у Кременці). Помер 1973 року, він та оо. Маховський і Адамчик поховані на борщівському кладовищі.

Від 1974 року парафію у Борщові обслуговував (також із Кременця) молодий священник о. Маркіян Трофим'як, майбутній єпископ, а від 1991 року тут служать отці-михайлити (zgromadzenie św. Michała Archanioła).