|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48733 Більче-Золоте
Поселення тут існувало ще у Xст., проте у документах згадується лише 1482 року як Більче. У 50-х роках XVIIст. вважалось містечком, цей статус із зміною назви на Більче-Золоте підтверджено у 90-х роках ХІХст. У 1810 році у селі проживало 2012 мешканців, 1880 року (разом із присілком Монастирок) - 2255, нині - понад 1700 осіб. Село належало до Борщівського району, а від 2020 року входить до Чортківського.
Католики латинського обряду села Більче спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХст. їх було менше сотні, своєї святині у них не було. 1867 року село, маючи 136 вірян, перейшло до новозаснованої парафіяльної експозитори у Глибочку. І лише у першій половині 90-х років ХІХст. у Більче-Золотому збудували муровану каплицю.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Następna data: wrzesień, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
Громадську каплицю з функцією родинної усипальниці на території палацового парку у Більче-Золотому, збудовану за неоготичним проектом (ймовірно, 1880-1890 років) відомого львівського архітектора Адольфа Куна, схематизми Львівської архідієцезії вперше згадують у 1897 році, а від 1908 року датують 1895 роком та приписують її спорудження княгині Терезі Сапєзі, вдові по Леону, сину Адама, який лише 1854 року придбав Більче. Тому абсолютно безпідставно відносити її будівництво до 1839 року, як це зустрічається в Інтернеті. Спочатку богослужіння у храмі відправлялись лише іноді, а від 1908 року, коли кількість вірян збільшилась майже до двох сотень, - кожну неділю і середу.
Наприкінці 30-х років ХХст. кількість вірних у Більче-Золотому зменшилась до 130 осіб, а богослужіння у святині проводились лише двічі на місяць. У 50-х роках із зачиненого та частково пошкодженого під час війни храму перепоховали на сільському кладовищі останки померлого 1893 року Леона Сапєги та його дочки Ізабели, а каплицю використовували як колгоспне складське приміщення.
У посткомуністичні часи колишню римсько-католицьку святиню у Більче-Золотому віддали греко-католикам, які її відремотували та, маючи свою церкву, послуговуються каплицею як допоміжною культовою спорудою.
Strona główna