ГЛИБОЧОК. Костел св. Миколая i Різдва Пресвятої Діви Марії (1861). Тернопільська обл., Чортківський р-н

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком. У 1530р. тут проживало понад 100 сімей, 1880 року - 2057 мешканців, більшість яких була римо-католиками, 1921 року - 2246, у тому числі 1584 поляків і 779 українців, 1931 року - 2805, нині - понад 1600 осіб. У 1944-1945рр. більшість поляків репатріювали та завезли лемків із Польщі. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХст. їх було близько дев'яти сотень. Ймовірно, саме тоді і постав тут в частині села, що називалась Батринівкою, мурований костел, бо, принаймні, 1861 року він вже згадується у схематизмі Львівської архідієцезії у підвищеному статусі філіального під титулом св. Миколая єп. (в мережі інколи помилково називають його Петропавлівським). Можливо, збудували храм за фінансової участі тодішніх власників села князів Сапєг (пізніше вони подаються в якості патронів, покровителів святині).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 13
1850 - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща);
2013 - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові;
Наступна дата: січень, 14
1722 - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському;
1729 - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський;
1850 - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького;
1919 - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1867 році у Глибочку заснували парафіяльну експозитуру. 1878 року, коли чисельність вірян у цьому селі та ще двох сусідніх становила приблизно 1300 осіб, було формально утворено самостійну парафію під обслуговуванням експозита о. Фердинанда Маєвського, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає лише як експозитура. Наприкінці ХІХст. експозитуру, що налічувала понад 1600 вірян та вже мала каплицю у Більче-Золотому), обслуговував від 1889 року експозит о. Петро Білик, якого 1910 року замінив о. Йосиф Колодзей. Від 1925 року у складі екпозитури подається каплиця в Олексинці, споруджена коштом місцевих власників Громницьких та вірян.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Не пізніше 1928 року експозитура в Глибочку вже вважалась самостійною парафією, яку спочатку обслуговували спочатку настоятель о. Артур Мариновський, від 1929 року -. настоятель о. Мартин Нікель, а , принаймні, від 1932 року - адміністратор о. Сігізмунд Бяловонс, від 1935 року - адміністратор о. Йосиф Похода, а від 1938 року - адміністратор о. Тадей Шалайдевич. Тоді чисельність парафіян перевищила тисячу сімсот осіб.

Джерело фотознімка: rkc.lviv.ua

Після виселення у 1945-1946рр. парафіян-поляків до Польщі радянська влада храм зачинила. Його оснащення було знищене, а будівля спочатку використовувалась як зерносховище. Пізніше, у брежнівські часи колишню святиню перетворили на музей атеїзму. У головний вівтар помістили зображення першого радянського космонавта Юрія Гагаріна. 1992 року костел повернули вірянам, після ремонту він був освячений під додатковим титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. У храмі відреставрували довоєнний розпис стелі.

Глибочок обслуговують отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла) із вже згаданої вище парафії Пресвятої Трійці у Борщові.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми