ЛОСЯЧ. Костел cв. Антонія Падуанського (1889). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48710 Лосяч,
вул. Шевченка, 7,
+380 (3541) 363-38

Село утворене на землях відомого з XIIIст. знищеного нападникаии поселення Рогізна, проте як Лосяч вперше згадується 1785 роком. Ймовірно, у XVIIIст. було частково заселене поляками після спутошень XVII століття (частина села називалась Мазурівкою). 1880 року тут проживало 1875 мешканців, більшість яких була українцями, 1900 року - 2060, 1910 року - 2135, 1921 року - 1864, 1931 року - 2011, 1938 року - 1960, у тому числі 1080 українців і 800 поляків, нині - лише трохи більше тисячі осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Досить чисельні католики латинського обряду Лосяча належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі (нині - Скала-Подільська). Їх кількість в середині ХІХ століття досягла 480 вірян, а у 80-х роках цього століття перевищила шість з половиною сотень. Саме тоді і відбулось спорудження філіального костелу у селі, який вперше подається у схематизмі Львівської архідієцезії лише на початку 1898 року, але вже як повністю збудований, причому відразу в статусі костелу (не каплиці).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;
Наступна дата: жовтень, 12
1612 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752 - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908 - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930 - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек;
- новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996 - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;

Наступні схематизми завершення спорудження храму у Лосячі датують 1889 роком, а фінансування будівництва святині приписують місцевій власниці графині Марії Голуховській. 1899 року костел освятили під титулом cв. Антонія Падуанського. Цього ж року тут було засновано парафіяльну експозитуру, яка в схематизмах вперше подається 1906 року, а пізніше датується 1904 роком (ймовірно, тоді її офіційно затвердили). В джерелах інколи спорудження храму відносять до кінця XIX - початку ХХ століть, що пояснюється підготовкою святині до утворення експозитури. У 1909 році у Лосячі постала самостійна парафія, яка охопила ще чотири сусідні села із каплицею у Коцюбинчиках. Від 1912 року понад півтори тисяч парафіян обслуговував о. Казимир Голицький (спочатку - адміністратором, а потім - настоятелем).

Джерело фотознімка: PhotoDocumentalist

О. Голицький продовжував опікуватись парафією у Лосячі аж до смерті 1953 року і був похований на її території. Але у 20-х роках та на початку 30-х йому вдалось підготувати костел до консекрації, яку здійснив 31 серпня 1932 року архієпископ Болеслав Твардовський. Наприкінці 30-х років парафія отримала ще дві каплиці (у Босирах і Сокиринцях) і 1939 року нараховувала майже 1800 вірних. Після о. Голицького храмом та вірянами, яких залишилось лише трохи більше сотні, до 1963 року опікувався о. Йомиф Адамчик, настоятель парафій у Борщові та Ридодубах. Після його смерті богослужіння у храмі відправлялись лише кілька разів на рік, а 1974 року радянська влада святиню зачинила, перетворивши її на складське приміщення запчастин тракторів та вантажівок.

Джерело фотознімка: uaaheritage.blogspot.com

Повернули колишній костел вірянам у Лосячі 1990 року, 21 квітня цього ж року його освятили. 13 серпня 2002 року кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу, здійснений його коштом, а 13 червня 2008 року - дах та вежу храму, відремонтовані за кошти почесного консула України в Познані Л. Горовського. 13 червня 2012 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі костелу, а 12 червня 2015 року - відреставрований парафіяльний будинок.

Джерело фотознімка: Тепле Поділля

Парафію в Лосячі обслуговують дієцезіальні священники.

Джерело фотознімка: uaaheritage.blogspot.com
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми