MIELNICA PODOLSKA (Mielnica). Dawny kościół p.w. św. Henryka wyznawcy (1861 - 1864). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48751 Мельниця-Подільська

Мельниця вперше писемно згадується початком XII століття, а далі - у 1362 і 1493 роках. 1767 року отримала магдебурзьке право. У XVIIIст. її частина, яку досі називають Мазурівкою, була заселена поляками. У 1772-1867рр. місто було центром повіту. У 1900р. тут проживало 3921 мешканців, 1910 року - 4162, 1921 року - 3739, 1931 року - 4611, нині - близько три з половиною тисяч осіб. У 1940-1962рр. була райцентром, від 1960 року - селищем (міського типу), а тепер є селом, яке входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Швидше за все, місцеві римо-католики належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому. Коли в середині ХІХст. їх чисельність перевищила 380 вірян, у Мельниці 1851 року заснували парафіяльну експозитуру, яка разом із навколишніми селами налічувала понад 1700 вірних та обслуговувалась експозитом о. Титом Завірським. Богослужіння за відсутності власного храму здійснювали у греко-католицькій церкві (ймовірно, Михайлівській).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 08
1658	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743	- єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752	- храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753	- храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1772	- освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині;
1775	- єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784	- єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789	- єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922	- костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005	- новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017	- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021	- єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Następna data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

Схематизм Львівської архідієцезії 1861 року стверджує, що мурований костел у Мельниці вже почали будувати (під титулом cв. Генріха коштом місцевого власника графа Мечислава Дунін-Борковського). Тоді експозитурою, що охопила майже два десятки сусідніх сіл з каплицями у Дзвинячці (дворова) та Окопах (старий костел), продовжував опікуватись о. Завірський. У 1861 році експозитура стала самостійною парафією, проте лише після освячення новозбудованого храму 1864 року експозит о. Завірський, завдяки зусиллям якого святиня і постала, отримав статус настоятеля.

У 1871 році відбулась консекрація достатньо оснащеного костелу у Мельниці, а в схематизмі 1875 року вперше згадана місцева цвинтарна каплиця, при чому як громадська. Останній раз в схематизмі багаторічний мельницький настоятель о. Завірський подається 1895 року, його 1897 року замінив о. Юлій Камінський. 1901 року вперше згадується храм у Дзвинячці, збудований завдяки архієпископу Варшавському Зиґмунту Щенсни-Фелінському, який проживав тут в якості дворового капелана після заслання в Росію. Принаймні, від 1903 року парафію обслуговував настоятель о. Вікентій Мрочинський. У 1908р. схематизми згадують Дзвинячку, яка ще 1906 року разом з кількома іншими селами покинула парафію, в якості парафільної експозитури. Перед Ісв. війною під духовною опікою о. Мрочинського перебувало лише трохи більше тисячі вірян в Мельниці та п'яти навколишніх селах.

Від 1923 року весь міжвоєнний період парафію у Мельниці-Подільській, чисельність якої досягла півтори тисячі вірян, обслуговував настоятель о. Франциск Соболевський. І мала вона, окрім вже згаданої цвинтарної, єдину каплицю в Усті(-Єпископському). В радянські часи зачинений та перебудований костел із спеціально знесеною вежею спочатку використовували як кінотеатр 'Космос' (за іншою інформацією, як склад і спортзал), проте пізніше ним вже не послуговувались. І нині колишній римсько-католицький храм перебуває у суттєво зруйнованому стані. Невеликій спільноті місцевих римо-католиків в останні роки вдалось відремонтувати та пристосувати для богослужінь колишню цвинтарну каплицю.