ОКОПИ. Костел Пресвятої Трійці (1693). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48767 Окопи

У 1692 році на місці давньоруського городища, на горі Трійця було закладено фортецю (окопи). Так утворилось поселення, яке отримало назву Окопи Святої Трійці. 1700 року воно отримало магдебурзьке право. Пізніше назву містечка скоротили, залишивши у ній лише перше слово. Нинішнє населення села - понад півтисячі мешканців.

Костел Пресвятої Трійці в Окопах було споруджено 1693 року, у 1748 році його перебудували у стилі бароко. Ймовірно, що храм було пошкоджено 1769 року, коли польські повсталі конфедерати кілька місяців у місцевій фортеці утримували облогу російських військ. Принаймні, наприкінці XIX століття, коли Окопи належали до парафії св. Генріха у Мельниці(-Подільській), костел описували як запустілий. Лише 1903 року відбулась реставрація святині. Станом на 1936 рік Окопи вже належали до парафії Матері Божої Ангельської у Дзвинячці.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

За радянської влади храм перетворився на часткову руїну, проте завдяки зусиллям кам'янець-подільського священика о. Романа Твароґа його було відновлено. 14 червня 2014 року єпископ Леон Дубравський OFM у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Окопи обслуговують дієцезіальні священники Кам'янець-Подільської єпархії.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.