|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48734 Пищатинці
Вперше у документах село згадується 1494 року як П'ятничани. У XVI-XVII століття Пищатинці були містечком. У 1810 році у селі проживало 544 мешканців, 1870 року - 836, 1880 року - 1033, 1900 року - 1011 (переважна більшість - українці), 1921 року - 1104, 1931 року - 1181, 1938 року - 1668, у тому числі 1448 українців і 200 поляків, нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Місцеві власники Подфіліпські ще у 1598 році фундували костел у містечку, проте його доля не відома, і станом на XIXст. його точно не було. Відтак римсько-католицька громада Пищатинців належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХст. нараховувала менше двох сотень вірних, наприкінці - півтори сотні, а свою святиню отримала на початку другого десятиліття ХХ століття.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 14 | |
| 1953 | - у Цєшанові (Східна Польща) народився майбутній єпископ Мар’ян Бучек, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 1958 | - в Козловці біля Стжижова (Польща, Підкарпатське воєводство) народився майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц; |
| Наступна дата: березень, 15 | |
| 1698 | - священницькі свячення отримав майбутній єпископ Станіслав Гозій, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| 1815 | - о. Андрій Анквіч призначений Львівським архієпископом-митрополитом; - о. Франциск Мацкевич отримав призначення на Кам'янець-Подільську кафедру; |
| 1842 | - в селі Великі Фільварки (нині - Плоске) на Тернопільщині народився майбутній єпископ Лонгін Жарновецький; |
| 1883 | - о. Антон Церр призначений єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1990 | - призначений Апостольським делегатом в СРСР, а пізніше - неофіційним представником Ватикану в Україні архієпископ Франческо Коласуонно; |
Вперше мурована каплиця у Пищатинцях подається у схематизмах Львівської архідієцезії 1912 року. Пізніше вказується, що споруджена була завдяки зусиллям, а, можливо, і коштам новопризначеного 1910 року борщівського настоятеля о. Антонія Смолінського і вірян, тому її будівництво, швидше за все, відбулось 1911 року. Ймовірно, до фінансування спорудження святині долучився також місцевий власник Тадеуш Чарковський-Голеєвський. Перед І світовою війною чисельність римо-католиків у селі перевищила дві сотні.
Весь міжвоєнний період чисельність римо-католиків у Пищатинцях не перевищувала півтори сотні вірних. Для них борщівські душпастирі проводили богослужіння в каплиці кілька разів на місяць. Цікаво, що схематизми 20-х - 30-х років містять разом із достовірною також хибну інформацію щодо пищатинського храму, приписуючи його спорудження попередньому борщівському настоятелю о. Франциску Волошинському та датуючи освячення 1914 роком.
Колишня римсько-католицька святиня у Пищатинцях перебуває у досить непогано збереженому технічному стані, хоча і не використовується як сакральний об'єкт. Її частково підремонтували, і, схоже, нині вона є своєрідним сільським музеєм ікони.
Головна сторінка