|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48720 Скала-Подільська,
вул. С. Крушельницької
Поселення (вперше писемно згадується у 1210р. як Скала-над-Збручем) після знищення татаро-моголами у 1240р. відновили 1331 року. Згадується також у 1394 і 1395 роках, а на початку 40-х років XVст. отримало магдебурзьке право, відновлене 1518 року, коли містечко стало центром староства. 1880 року у Скалі проживало 5430 мешканців (переважно - українців), 1914 року - близько шести тисяч, нині - понад 3600 осіб. У 1940р. стало селом та Скалою-Подільською і до 1959 року було центром району, а від 1956 року є селищем (міського типу). Входило до Борщівського району, від 2020 року є частиною Чортківського.
Кладовище у Скалі заснували наприкінці XVIII століття та хоронили тут католиків обох обрядів - латинського, що належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, та візантійського, які мали свою парафію. Хоча мурована цвинтарна каплиця у схематизмі Львівської архідієцезії вперше згадується 1908 року з датою освячення 1907 року, проте вона могла бути збудованою значно раніше.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
| Наступна дата: червень, 19 | |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив невеликий приватний будинок у центрі Горлівки на Донеччині в якості парафіяльної каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа; |
Складається враження, судячи із інформації схематизмів, що римо-католики на цвинтарі, принаймні, до 1906 року послуговувались як громадською усипальницею Голуховських. І лише після того, як останню перебудували під захоронення Марії Баворовської, вдови Агенора Голуховського, та зробили приватною, стали використовувати загальну цвинтарну каплицю, якою раніше користувались переважно греко-католики. До І світової війни схематизми подають ці дві каплиці разом.
Варто уваги, що на старому кладовищі у Скалі-Подільській збереглись могили, зокрема, римсько-католицьких настоятелів оо. Матіаса Хіларського та Антонія Анджейовського, який запам'ятався впродовж свого півстолітнього служіння налагодженням приязних стосунків між католиками обох обрядів, а також греко-католицьких парохів. Під час Ісв. війни через кладовище проходили австрійські траншеї, які регулярно обстрілювались московітською артилерією. Ймовірно, що це призвело до руйнування не тільки багатьох могил, але й цвинтарної каплиці. Принаймні, у схематизмах міжвоєнного періоду вона вже не згадується (подається лише каплиця Голуховських). Проте, схоже, що у 30-х рокам цвинтарну каплицю було відновлено.
Цвинтарна каплиця у Скалі-Подільській тривалий час перебувала у досить непогано збереженому стані (принаймні, мала дах, покритий черепицею, та гострий шпиль), проте наприкінці першого десятиліття ХХІст. в неї влучила блискавка, від якої загорілось дерев'яне перекриття, і дах завалився. Нині каплиця є досить поважною руїною.
Головна сторінка